Лабораторна робота №5

MS EXCEL. ФІНАСОВО-ЕКОНОМІЧНІ РОЗРАХУНКИ.

Теоретичні відомості

Важлива сфера MS EXCEL пов’язана із здійсненням фінансових розрахунків. Фінансові обчислення містять всю сукупність методів та розрахунків, які використовуються при прийнятті управлінських рішень – від елементарних арифметичних операцій до складних алгоритмів побудови багатокритеріальних моделей, які дозволяють отримати оптимальні характеристики комерційних угод в залежності від різних умов їх проведення. Проведення таких обчислень – працемістка процедура, яка вимагає певної математичної підготовки, а також використання великої кількості довідкових матеріалів.

Стандартний курс фінансових обчислень містить основні теми:

1. логіка фінансових операцій (часова вартість грошей, операції нарахування та дисконтування);

2. прості відсотки (операції нарахування та дисконтування, податки, інфляція), складні відсотки (те ж і еквівалентність ставок, операції з валютою тощо);

3. грошові потоки;

4. аналіз ефективності інвестиційних проектів;

5. оцінка фінансових активів.

В MS EXCEL реалізовано 15 вбудованих та 37 додаткових фінансових функцій. У разі необхідності застосування додаткових фінансових функцій необхідно встановити настройку Пакет анализа.

Виклик Мастера функцій здійснюється або з меню Вставка Функции- обрати категорію я або за допомогою кнопки на панелі інструментів Стандартніе. Далі у вікні діалогу необхідно обрати категорію функцій – і потрібну функцію з категорії.

Всі фінансові функції MS EXCEL можна поділити на умовні групи:

· Функції для аналізу ануїтетів та інвестиційних проектів;

· Функції для аналізу цінних паперів;

· Функції для розрахунку амортизаційних платежів;

· Допоміжні функції.

Функції кожної групи мають практично однаковий набір обов’язкових та додаткових (необов’язкових) аргументів.

Додаткову інформацію по необхідній фінансовій функції (розрахунковій формулі, переліку аргументів) користувач може отримати у разі виклику контекстної довідки.

1. Фінансові функції для розрахунку ануїтетів та інвестиційних проектів

В фінансовій практиці часто зустрічаються операції, які характеризуються виникненням потоків платежів, розподілених у часі. Потоки платежів, при яких виплати (надходження) грошових засобів здійснюються однаковими сумами через однакові інтервали часу, мають назву ануїтети. Такі потоки виникають при проведенні кредитно-депозитних операцій, формуванні фондів, довготерміновій оренді тощо.

Кількісний аналіз таких операцій зводиться до обчислення таких основних характеристик:

· Поточної величини платежів;

· Майбутньої величини потоку платежів;

· Величини окремого платежу

· Норми доходності у вигляді процентної ставки;

· Числа періодів проведення операції.

До цієї групи також належать і функції, які дозволяють ефективно визначати критерії ефективності інвестиційних проектів: NPV, IRR тощо.

Функції цієї групи використовують складені ітераційні алгоритми для обчислення цих показників. При цьому припускається, що:

· потоки платежів на кінець (початок) періоду відомі;

· для всього терміну проведення операції визначено оцінку у вигляді відсоткової ставки, у відповідності до як4ої кошти можуть бути інвестовані.

2.Фінансові функції для розрахунку по цінних паперах.

Поняття «цінний папір» в загальному випадку э многозначним поняттям. У вузькому розумінні – це документ, який посвідчує права власника у відношенні до емітента (суб’єкта, який випустив в обіг цінний папір).

Серед основних видів цінних паперів можна виділити:

· облігації – боргові зобов’язання емітента виплатити отриману суму в певний термін;

· акції – цінні папери, які посвідчують участь власника в капіталі ділової одиниці бізнесу, що має статус юридичної особи у формі корпорації;

· деривативи (похідні цінні папери) – певні права, пов’язані із існуючими реальними активами (найчастіше – цінними паперами). Основним видом деривативів є термінові контракти – ф’ючерси, форварди та опціони. Всі вони представляють угоди двох сторін про майбутнє постачання певного активу, всі умови якого обумовлено заздалегідь, при укладанні контракту. Також до деривативів належать різні інструменти хеджирування відсоткових ставок: угоди про майбутні відсоткові ставки, відсоткові ф’ючерси, опціони та їх комбінації, а також варанти.

3. Фінансові функції для розрахунку амортизації

Існує декілька підходів до визначення економічної категорії амортизації. Згідно до одного з них, амортизація – це процес перенесення вартості засобів праці по мірі зносу на продукт, який виробляється. Процес амортизації передбачає подальше використання перенесеної вартості в нових виробничих циклах. Амортизаційні фонди, які формує підприємство, є важливим джерелом його розвитку.

Дата добавления: 2015-09-01