Ігрові педагогічні технології

Гра як метод навчання, передачі досвіду старших поколінь молодшим використовувалася зі стародавності. Широке застосування гра знаходить у народній педагогіці. Донедавна у навчальному процесі використання гри було дуже обмежене. У сучасних умовах робиться ставка на активізацію та інтенсифікацію навчального процесу. При цьому ігрова діяльність використовується в наступних випадках:

Ø в якості самостійної технології для освоєння поняття, теми і навіть роздягнула навчального предмета;

Ø в якості елементів більшої технології;

Ø в якості заняття або його частини (уведення, пояснення, закріплення, вправи, контролю);

Ø в якості технології позакласної роботи.

Поняття «ігрові педагогічні технології» включають досить велику групу методів і прийомів організації педагогічного процесу у формі різних педагогічних ігор.

На відміну від ігор взагалі педагогічна має істотну ознаку – наявністю чітко поставленої мети навчання і відповідного їй педагогічного результату, що можуть бути обґрунтовані, виділені в явному вигляді і характеризуються навчально-пізнавальною спрямованістю.

Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, що виступають як засіб спонукання, стимулювання учнів до навчальної діяльності.

Реалізація ігрових прийомів і ситуацій при визначеній формі занять відбувається по наступним основних напрямках: дидактична мета ставиться перед учнями у формі ігрової задачі; навчальна діяльність учнів підкоряється правилам гри; навчальний матеріал використовується як засіб гри; у навчальну діяльність вводиться елемент змагання, що переводить дидактичну задачу в ігрову; успішність виконання дидактичного завдання пов'язується з ігровим результатом.

Визначення місця і ролі ігрової технології в навчальному процесі, сполучення елементів гри і навчання багато в чому залежать від розуміння викладачем функцій і класифікації педагогічних ігор.

По характеру педагогічного процесу виділяються наступні групи ігор:

а) навчальні, тренувальні, контролюючі та узагальнюючі;

б) пізнавальні, виховні, розвиваючі;

в) репродуктивні, продуктивні, творчі;

г) комунікативні, діагностичні, профорієнтаційні та ін.

Існують багато типів педагогічних ігор щодо характеру ігрової методики. Вкажемо лише найважливіші з застосовуваних типів: предметної, сюжетної, рольової, ділової, імітаційні і гри-драматизації.

По предметам виділяються ігри з усіх спеціальних дисциплін.

Концептуальні основи ігрових технологій:

Ø Психологічні механізми ігрової діяльності спираються на фундаментальні потреби особистості в самовираженні, самоствердженні, самовизначенні, саморегуляції, самореалізації.

Ø Гра – форма психогенного поводження, тобто внутрішньо властивого, іманентного особистості (Д.Н.Узнадзе).

Ø Гра – простір «внутрішньої соціалізації» учня, засіб засвоєння соціальних установок (Л.С.Виготський).

Ø Здатність включатися в гру не пов'язана з віком людини, але в кожнім віці гра має свої особливості.

У підлітковому віці спостерігається загострення потреби в створенні свого власного світу, в прагненні до дорослості, бурхливий розвиток уяви, фантазії, поява стихійних групових ігор.

Особливостями гри в юнацькому віці є налаштованність на самоствердження в суспільстві, гумористичне спрямування, орієнтація на мовну діяльність.

Дата добавления: 2015-09-02