Фреймова технологія навчання

Традиційна (класно-урочна, лекційно-семінарська) система навчання з великими труднощами справляється з такими дидактичними навантаженнями сьогоднішнього дня, як із зростаючою кількістю навчальних предметів, а також зменшенням навчального часу. На передові рубежі в освітньому просторі усе більше виступають інтенсивні освітні технології: блочно-модульне, цільно-блочне, циклове, концентроване навчання, інтегральна, а також фреймова технологія, яка розглядається нами.

Назва її взята з теорії системного подання знань американського дослідника Мервина Мінського ¹.

Згадування про фреймові підходи в навчанні можна знайти в роботах М.Чошанова, В.Штейнберга, А.Остапенко, С.Шубіна.

Фреймом у дидактиці називають спосіб організації повторення навчального матеріалу (концепт) і навчального часу (сценарій), що застосовується до дисциплін, у яких є повторюване змістовне ядро.

Слово «фрейм» має англійське походження, що в перекладі означає «рама», «каркас».

У нашій освітній технології ми розглядаємо фрейм як:

а) засіб систематизації і структурування навчальної інформації (змістовний аспект);

б) сценарій освітньої діяльності (організаційно-часовий аспект).

Розглянемо кожен аспект окремо.

Змістовний аспект. Фрейм - це каркасна структура ключової ідеї навчального матеріалу, яку можна накласти на більшість досліджуваних тем і розділів, що вивчаються, виражену в графічній формі. Цю форму умовно називають концептом.

Ця структура дозволяє систематизувати великий обсяг інформації, залишаючи її при цьому максимально зручною для використання учнями.

Всякий змістовний фрейм складається зі слотів (терміналів), що обов'язково повинні бути заповнені конкретним змістом.

В одній системі фрейми можуть мати однакові слоти, що необхідно для встановлення зв'язків між інформацією, що міститься в цих фреймах.

¹Минский М. Фреймы для представления знаний. – М.: Энергия, 1979.

Структуруванню навчальної інформації фреймовим методом характерний процес зіставлення – процес, у ході якого перевіряється правильність вибору слота.

Кожен фрейм повинен мати ім'я (ідентифікатор), єдине в даній фреймовій структурі. Слот, у свою чергу, повинен мати ім'я, унікальне у своєму фреймі. Так як слотів у кожному фреймі може бути в достатку, то їх варіативність можна також систематизувати.

Такий процес структурування навчального матеріалу фреймовим методом забезпечує найвищу систематизацію знань за рахунок збільшення кількості зв'язків («вертикальних» і «горизонтальних») у середині навчального матеріалу.

Організаційно-часовий аспект. Тут фреймовість полягає у повторюваності сценарію (послідовності) вивчення різних частин різноманітних концептів.

Абсолютно очевидно, що вивчення кожного наступного фрейму вимагає значно менших часових витрат.

Висновки. Таким чином, фреймову технологію варто розглядати у 2-х аспектах:

1) змістовному (фрейм як концепт);

2) організаційно-часовому (фрейм як сценарій).

Досвід показує, що за рахунок погодженості концепту і сценарію підвищується:

Ø рівень залучення учнів у навчальний процес;

Ø рівень мотивації до пізнання;

Ø розвиток здібностей до проектування;

Ø рівень системності і цілісності знань;

Ø на 25-30% заощаджується навчальний час.

Обов'язковими умовами використання технології є:

Ø можливість застосування різноманітних форм навчання;

Ø «згущення інформації»;

Ø «горизонтальний зв’язок» матеріалу у середині теми, а також «вертикальний зв’язок» матеріалу між темами;

Ø чіткий розподіл часу не тільки в процесі кожного уроку, але і протягом викладу навчального матеріалу, теми.

Дана технологія максимально ефективна у вивченні тих дисциплін, у яких можна виділити однакове повторюване ядро (функції, процеси, властивості, характеристики і т.д.), яке розглядається і повторюється у всіх темах, розділах.

Дата добавления: 2015-09-02