Роль студентів в нашій революції

Достовірно рушійною силою революції в Україні були і залишаються студенти. Робота із студентством в "Нашій Україні" ніколи не припинялася. Починали ми з проведення семінарів в обласних центрах, кущових за участю декількох областей і всеукраїнських. Робилося все, щоб ці семінари були для студентів привабливими: безкоштовний проїзд до місця семінару, оплата відрядження, участь в семінарах іноземних інструкторів, експертів, вчених, можливість встановити нові знайомства, взяти участь у закордонних семінарах, одержати гранд для організації власних структур "сприяння розвитку демократії в Україні", концертні програми. Студентів привчали до співпраці з нами, у них створювали переконання, що співпраця з нами для них матеріально вигідна та перспективна в плані майбутнього трудовлаштування, в тому числі за кордоном. Студенти, які активно співпрацюють з нами, діставали можливість виїжджати на тривалий термін за кордон для участі в різних стажуваннях. Так нами був створений студентський актив. Ці юні люди поширювали в учбових закладах нашу літературу, газети, буклети, листівки, формували молодіжні групи підтримки наших заходів. Легальним центром всієї цієї роботи став "Інститут демократії", що фінансується із США. В "Інституті демократії" працювали досвідчені іноземні викладачі, експерти, політтехнологи, фахівці з демократизації суспільства.

Особливою формою роботи із студентами була робота по залученню їх до масових заходів блоку. Ми не скупилися та не економили на студентах. Як правило, окрім безкоштовної поїздки до Києва, студент одержував за один день участі в годинному заході декілька студентських стипендій. Наприклад, в серпні 2004 року до моменту реєстрації В.Ющенка в ЦВК, як кандидата на посаду президента України, ми зібрали в Києві на співочому полі близько п’яти десяти тисяч людей. Більше половини з них були студенти. Студентам був наданий безкоштовний транспорт. Кожен студент одержав по п'ятсот п'ятдесят гривень готівкою. Для студентів, у яких максимальна стипендія на той час складала 108 гривень, це був не поганий заробіток.

Крім того, заходи планувалися так, щоб приїжджі студенти мали нагоду ознайомитися з Києвом, подивитися спеціально підготовлені до цього дня концерти, мати час просто потусуватися.

Такі великі масові заходи ми проводили не рідше разу на два місяця, а іноді і двічі в місяць. Наші розрахунки і наші витрати виправдалися. Студенти були готові виїжджати до Києва по першому нашому заклику, знаючи, що поїздка буде не тільки безкоштовною, але і щедро винагороджуваною. У той же час студенти, що брали участь в наших заходах, піддавалися сугестійному впливу, заражалися один від одного необхідними нам емоціями, потрапляли під наш ідеологічний вплив, вивозили з собою в різні кінці України величезну кількість нашої літератури. Ми маємо масу прикладів того, що студенти, що беруть участь в наших масових заходах, перестали користуватися будь-якими іншими джерелами інформації, окрім наших джерел. До того ж наші джерела інформації були досяжними, широко поширеними і безкоштовними. У певному значенні можна сказати, що студенти протягом двох років інтенсивно зомбувалися і допомагали зомбувати інших. У них формувався культ особи В.Ющенка. Студенти стали масовим агітатором і пропагандистом нашіх ідей, ідей нашої революції, розповсюджувачами нашої помаранчевої символіки.

Природно, ми використовували всякий випадок, щоб зарекомендувати себе послідовними захисниками інтересів студентів і кожного студента окремо. Характерним прикладом можуть бути події в Сумах. У Сумах є три малопотужні інститути. Було ухвалене рішення об'єднати їх і перетворити в університет. Таке рішення, здається, повинне було б влаштувати студентів – поступив в інститут - закінчив університет. Серед студентів було поширено чутку, що утворення університету приведе до того, що вони отримають тільки гуманітарну освіту. Студенти захвилювалися. Наші активісти сприяли розповсюдженню цієї чутки і перетворенню незадоволеності в акції протесту. У Сумах було споруджене студентське наметове містечко, оголошені голодовки, студенти організували протестний похід на Київ. Наші активісти виконували у всіх цих подіях керівну роль. Наша преса детально описувала кожну акцію протесту. Ми фінансували всі протестні студентські акції. Таким же чином ми поступали при кожній слушній нагоді в кожному місті України.

В результаті виконаної нами агітаційно-організаційної роботи із студентством 21 листопаду 2004 року студенти першими прибули до Києва. Студенти стали тією закваскою, яка привела до зростання кількості мітингуючих. Багато хто з них з розчаруванням виїжджав з Києва, не одержавши п’ятидесяті гривень щоденної винагороди та ста доларів за три дні, які їм були обіцяні, але тепер це нас не засмучувало. Студенти дали поштовх революції на майдані. До студентів поїхали тисячі і тисячі патріотів, яким можна було не платити. Вони їхали по заклику і прикладу студентів, на заклик власного серця. Революція на майдані розросталася і забезпечувала нашу перемогу.

Дата добавления: 2015-09-02