Роль засобів масової інформації в помаранчевій революції.

Існує розхоже твердження, що хто володіє інформацією, той володіє світом. Ми не ставили перед собою задачі оволодіти світом. Наша задача була скромнішою. Ми бажали оволодіти розумом та помислами українців, отримати розуміння та підтримку з-за кордону (в першу чергу підтримку сильних світу цього), дискредитувати українську владу та примусити її постійно виправдовуватися перед українським народом та перед різними зарубіжними інституціями.

Необмежені в коштах, ми створили могутню мережу друкарських засобів масової інформації. Газети "Без цензури" та "Так, Ющенко!" виходили практично необмеженими тиражами. Збільшили тиражі своїх партійних газет всі політичні партії та громадські організації, що входять до блоку "Наша Україна", в західних і центральних областях друковані органи місцевих рад два роки висвітлювали нашу позицію і пропагували наші ідеї. Блок "Наша Україна" і політичні партії – учасники блоку випускали величезну кількість різних інформаційних листів, бюлетенів, листівок. Враховуючи бідність населення України, якому купування газети здавалося неприпустимою розкішшю, часто-густо наші безкоштовні видання були єдиним джерелом інформації для багатьох людей.

Створені і фінансовані нами теле- та радіоканали "Ера", "П'ятий канал" і інші працювали успішно. Ми постійно створювали навколо них атмосферу скандалу, що підтримувало у населення цікавість до них. Багато обласних і міських радіо- і телекомпаній вже з серпня 2003 року всеціло працювали на нас. До грудня 2003 року ми мали в інформаційному просторі України якщо не цілковите панування, то явну перевагу. При цьому ми постійно піднімали питання про відсутність в Україні свободи слова. Нам підспівувала ПАРЕ (Парламентська асамблея ради Європи). Ми примушували владу постійно виправдовуватися, доводити, що в Україні є свобода слова і, користуючись цим, довели свою свободу слова до революційного свавілля. Слідуючи сталінському принципу, що супротивника потрібно примусити виправдовуватися, а, значить, визнати себе винуватим, і потім, під схвальні вигуки натовпу знищити, ми невпинно дискредитували владу та примушували її виправдовуватися, щоб в дні революції з ганьбою її знищити під схвальні вигуки українського народу і зарубіжних державних і громадських інституцій.

Гроші і формування передреволюційної ситуації в країні робили свою справу. Все більше засобів масової інформації перефарбовувалися в помаранчевий колір. Іноді ціни, призначені журналістами за себе, були такі низькі, що викликали у нас сміх. Можливо, спрацьовували низькі запити, виховані протягом років убогістю, можливо вони цими низькими цінами демонстрували політичну лояльність до нас. В усякому разі, до початку виборчої кампанії урядову позицію та позицію В.Януковича в засобах масової інформації висвітлювати було нікому. Але навіть в цей час ми прагнули демонструвати відсутність свободи слова в Україні.

В цьому відношенні характерна поведінка журналістів телеканалу "1+1". Давно розкріпачені, вони вірою і правдою служили нам, але щоб привернути увагу до своїх передач, щоб ефективніше ударити по владі, вони оголосили голодомор на знак протесту проти засилля цензури (і це тоді, коли державна влада втратила всі умови не тільки для здійснення цензури, але і для природного регулювання правових відносин у сфері інформації). Потім організували з демонстрацією на всю Україну "бунт", вимагаючи об'єктивного інформування населення. Ефект був сильний. Ось тільки забули вони зняти помаранчеве оформлення студії. Потім їх об'єктивність звелася до ста відсоткової пропаганди помаранчової революції.

Панування у сфері інформації за наявності прогнилої і дискредитованої влади дозволяло нам діяти відповідно до революційної доцільності, ігноруючи закони, у тому числі і закону про вибори. Приведу тільки один приклад. Всупереч закону про вибори ми створили центральний, обласні та районні виборчі штаби блоку "Наша Україна" ще в серпні 2003 року. У серпні 2003 року штаби легально приступили до повнокровної роботи. У вересні-серпні 2003 року штабами були сформовані списки членів дільничних та окружних виборчих комісій, до грудня повністю були створені бригади спостерігачів. Наші штаби протягом півтора року вели пропаганду за нашого кандидата, підібрані штабами члени виборчих комісій і спостерігачі працювали весь цей час як пропагандисти блоку і нашого претендента на посаду президента України. Влада жодною своєю дією не перешкоджала нашій роботі. Мовчали прокуратура, суди, центральна виборча комісія, яку ми згодом звинуватили у фальсифікації виборів. Практично влада, підлабузнюючись до нас, сприяла нашій діяльності.

Наші виборчі штаби протягом півтора року до виборів працювали як штаби підготовки революції і влада не перешкоджала їх революційній діяльності.

Дата добавления: 2015-09-02