Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Антиінфляційна політика: форми та методи

Попит на гроші та його види | Сутність, інструменти і види монетарної політики та роль центрального банку в її проведенні | Наслідки монетарної політики | Економічні цикли та їхній вплив на макроекономічний розвиток | Депресія Час, t | Теорії циклічних коливань та антициклічна політика держави | Сутність, типи, джерела і види економічного зростання | Моделі економічного зростання | Поняття та види інфляції | Теоретичні підходи до пояснення причин інфляції |


Читайте также:
  1. I. ЗАВДАННЯ ЦІЄЇ ФОРМИ СКЛАДАЮТЬСЯ ЗІ ВСТУПНОГО ЗАПИТАННЯ ТА ЧОТИРЬОХ ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДЕЙ, СЕРЕД ЯКИХ ПОТРІБНО ВИБРАТИ ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ.
  2. I. ЗАВДАННЯ ЦІЄЇ ФОРМИ СКЛАДАЮТЬСЯ ЗІ ВСТУПНОГО ЗАПИТАННЯ ТА ЧОТИРЬОХ ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДЕЙ, СЕРЕД ЯКИХ ПОТРІБНО ВИБРАТИ ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ.
  3. I. Цели и пути реформирования здравоохранения
  4. II ГЛАВА. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНИЯ ЗАНЯТИЙ
  5. II. Методическое сопровождение программы
  6. II. Формирование и ведение реестра
  7. II. Формирование поездов

Антиінфляційна політика держави являє собою комплекс заходів, до яких вдається держава з метою зниження темпів інфляції. Методи боротьби з інфляцією підрозділяють на активні (що ліквідують причину виникнення інфляції) та пасивні (спрямовані на пристосування до інфляційних умов).

Існують кейнсіанська та монетаристська теорії подолання інфляції. Прихильники кейнсіанської теорії з метою подолання інфляції вважають доцільним регулювати сукупний попит. Але на сьогоднішній час вже доведено, що регулювання сукупного попиту не є ефективним для подолання інфляції.

Загальноприйнятою для запобігання розкрученню інфляційної спіралі є монетаристська концепція порівняння темпу економічного зростання і темпу зростання грошової маси. Згідно з цією концепцією, необхідно, щоб приріст грошової маси супроводжувався приростом обсягів товарів та послуг.

Монетаристи пропонують декілька видів антиінфляційної політики. Перш за все – це грошова реформа, направлена на д еномінацію грошей – обмін усіх старих грошових знаків на нові в певній пропорції. Одночасно у цій же пропорції відбувається перерахування цін, тарифів, стипендій, пенсій, балансових вартостей основних та оборотних фондів, боргових зобов’язань. Завдяки деномінації відбувається зменшення кількості грошової маси в обігу, укрупнення масштабу цін, полегшення розрахунків, зменшення витрат на забезпечення грошового обігу.

В Україні деномінація грошей відбулася 2 вересня 1996р., коли в обігу з’явилася гривня, яка є сучасною грошовою одиницею нашої країни. Гривня замінила так званий купоно-карбованець у співвідношенні 1 гривня = 100 000 карбованців.

Грошова реформа може відбуватись і через нуліфікацію грошей - анулювання старих грошей і введення нових (без обміну або при обмежених можливостях обміняти старі купюри на нові). При цьому старі гроші через чітко визначений проміжок часу з моменту початку обміну забороняються до прийому. Тобто, сенс цього заходу полягає в оголошенні старих грошей недійсними. Цей вид боротьби з інфляцією застосовується для подолання наслідків гіперінфляції.

Нуліфікація в чистому вигляді в світовій практиці спостерігалася дуже рідко. Зазвичай нуліфікація проводиться на зразок деномінації, але в дуже низькій, суто символічний пропорції обміну старих грошей на нові.

Ще одним з методів боротьби з інфляцією є девальвація – знецінення грошової одиниці порівняно з валютами інших країн. Вона проявляється в зростанні курсів іноземних валют відносно до національної валюти. Девальвація робить дорогим імпорт, що знижує внутрішній попит на товари іноземного походження; та робить експорт дешевше для стимулювання розвитку експортоорієнтованих підприємств та для того, щоб зробити активним сальдо платіжного балансу.

Ревальвація – це підвищення курсу національної валюти відносно курсів іноземних валют. Для ревальвації характерне здешевлення імпорту та подорожчання експорту. Також від ревальвації виграють кредитори, які отримують у рахунок погашення боргу більш дорогі гроші. Також ревальвація гальмує зростання темпів інфляції, що є вигідним для населення країни. Однак удорожчання експорту призводить до небезпеки безробіття на експортоорієнтованих підприємствах.

Ще одним із способів боротьбі з інфляцією є «шокова терапія», що передбачає наступні заходи з боку держави: подорожчання кредиту; скорочення податкових ставок; зменшення витрат на соціальні програми. Позитивні наслідки застосування «шокової терапії» - це наповнення бюджету без зайвої емісії. Скорочення ставок податків позитивно впливає на фірми, що знаходяться в задовільному фінансовому стані: стимулюється ділова активність таких підприємств. Негативні наслідки "шокової терапії" - банкрутство підприємств, що знаходяться в незадовільному фінансовому стані завдяки неспроможності сплачувати високі проценти за користування кредитом; зниження життєвого рівня населення.

Метод поступових змін (метод градуювання) в боротьбі з інфляцієюполягає в плавному, нешвидкому зміненні умов економічної діяльності суб’єктів, що веде до поступового зменшення темпів приросту грошової маси. Завдяки поступовості змін економічної ситуації спостерігаються наступні позитивні моменти проводження цього виду економічної політики: підприємства можуть пристосовуватися до нових умов хазяйнування; робітники можуть підвищувати кваліфікацію або зовсім змінити спеціальність.

Метод поступових змін застосовується, коли темп інфляції не перевищує 20% річних, інакше міри держави призведуть до інфляційної інерції, коли існуюча інфляція провокує подальше підвищення темпів інфляції, але вже на більш високому рівні. Одна з причин виникнення інфляційної інерції – індексування доходів.

Метод регулювання цін і доходів полягає в «замороженні» заробітної плати та цін. Завдяки цим заходам темп інфляції уповільнюється, але від невиплат заробітної плати перш за все потерпає населення. В Україні метод регулювання цін і доходів застосовувався для подолання гіперінфляції 1993-1994рр. – були затримки у виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій. Були майже відсутні виплати матеріальної допомоги малозабезпеченим верствам населення. Цей метод державної монетарної політики в світі зарекомендував себе як не дуже ефективний, тому його застосовують лише у випадках суворої необхідності.

Держава повинна провадити ефективну антиінфляційну політику, здійснюючи систему заходів, спрямовану на усунення причин і умов зростання рівня інфляції. Антиінфляційні заходи можуть застосовуватися тільки до відкритої інфляції.

Антиінфляційна політика має два види:

Ø адаптивна політика, яка проявляється у пристосуванні до умов інфляції, у пом’якшенні її негативних наслідків, поступовому зниженні темпів зростання грошової маси;

Ø активна політика (шокова терапія) – базується на різкому скороченні темпів зростання грошової маси, особливо прийнятна в умовах гіперінфляції.

Антиінфляційні заходи використовують тільки при відкритій інфляції. У випадку подавленої інфляції спочатку домагаються відкритої форми і тільки потім застосовують відповідні інструменти регулювання.

 

Контрольні запитання:

 

1. Дайте визначення ключових категорій цінової несталості (інфляція, дефляція, рефляція, дезінфляція, стагфляція та ін.).

2. У чому відмінність між інфляцією попиту і інфляцією пропозиції?

3. Проаналізуйте наслідки інфляції для різних економічних суб’єктів.

4. Що ілюструє крива Філіпса?

5. У чому полягає специфіка кривої Фелпса?

6. Визначте причини інфляції.

7. Як обчислюють основні показники інфляції?

 


Дата добавления: 2015-09-02; просмотров: 149 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Соціально-економічні наслідки інфляції. Інфляційний податок| Механізм функціонування ринку праці. Безробіття як відхилення від рівноваги

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)