Організація профілактики насильницьких дій в сім’ї

В сучасному світі запобігання насильства, яке, незважаючи на широку поширеність сімейного насильства, часто приховано від сторонніх очей, - одна з найактуальніших завдань.

Комплексність підходу до проблеми насильства в сім'ї має важливе значення. Дуже важлива профілактична робота як з сім'ями, так і з підлітками, що готуються до самостійного життя, а особливо - з дітьми як найменш захищеними членами суспільства.

Однією з цілей є формування єдиного підходу до проблеми сімейного насильства. Вкрай важлива також завдання інформування суспільства про різних категоріях насильства, створення системи постійно і цілеспрямовано діючих комплексних заходів профілактики. [36, с. 81]

Зміст соціальної роботи, спрямованої на вирішення проблеми домашнього насильства, можна презентувати як сукупність чотирьох основних елементів:

а) профілактика сімейного насильства;

б) робота із сім’ями та окремими категоріями, де сукупність макро- та мікрофакторів створює/може створити підвищений ризик жорстокого поводження;

в) надання підтримки та допомоги жертвам, свідкам насильства та особам, які знаходяться у ризику насильства;

г) проведення корекційної роботи з кривдниками.

За кількісними характеристиками компонент «робота с кривдниками» передбачає порівняно невелику групу отримувачів соціальних послуг. Значно ширшою є група жертв насильства, тому що, по-перше, один кривдник може завдавати шкоди декільком особам одночасно чи впродовж певного терміну часу, а, по-друге, ця група значно зростає, з огляду на те, що на кожний зафіксований випадок насильства припадає декілька випадків, коли насильство не здійснилося, але може стати реальністю. [34, с.68]

Превенція насильства може здійснюватися суспільством у цілому і системою виховання та освіти зокрема. Про превенцію насильства можна говорити двопланово: зміст (загальна і педагогічна превенція) та рівень (первинна, вторинна та третинна превенція).

Первинна превенція насильства передбачає створення суспільних механізмів, які включають самі джерела насильства. До таких механізмів належать: по-перше, створення продуктивних духовних позитивних джерел людського існування, формування актуальної гуманістичної суспільної моралі, Це може вирішуватись на рівнях філософському, етичному, технологічному, політичному, ідеологічному, юридичному та ін. По-друге, ліквідація соціально-економічних джерел насильства — забезпечення пристойних умов роботи та економічного рівня. Первинна педагогічна превенція може створити загальні позитивні умови розвитку особистості у системі виховання. Вторинна превенція насильства передбачає створення умов для соціального відтворення насильства у суспільстві. Це система виховання та освіти суспільства. Засобами розв'язання цієї проблеми є громадські інститути, які прямо або опосередковано впливають па становлення особистості, її соціалізацію та розвиток. Таким інститутом є система виховання, яка здатна формувати психотравмами (реактивні психози, афекти. Важкі психічні стани, які викликані фрустраціями основних потреб і г. ін.). Особистість у межах відповідних державних та соціальних програм. Інститут сім'ї у межах якого закладаються певні стандарти поведінки і напрямок розвитку людини. Інститути культури та інформації, які здійснюють негативний вплив па людину. І особливо необхідно говорити про соціально-педагогічні інститути формування гуманістичних основ людини. Так, здається, величезну, роль сім'ї, яка є найважливішим інструментом побудови людської особистості не до кінця представлена у превентивній роботі. Значне місце належить "субкультурним" виливам. До них, насамперед, належать виливи масової культури, в якій формується певний агресивний стиль, культ сили, а то й відкритий стиль насильства. Напевно, суспільство ще не "оцінило" вплив агресивної кінопродукції на формування молодшого покоління.

Вторинна педагогічна превенція спрямована на виявлення певних тенденцій у розвитку насильства, а зміст його — на своєчасне попередження та редукцію цих тенденцій.

Третинна превенція насильства передбачає чітку адресну роботу із формування відповідного ставлення до насильства, втілення конкретних заходів конкретних же форм насильства. Третинна педагогічна превенція спрямована на перевиховання певних структур та рис особистості, що відповідають насильницькій психології.

Методологія та методика превенції насильства відносно формування гуманістичних особистісних рис лежать у межах формування позитивних та негативних механізмів саморегуляції соціальної поведінки. Позитивними регуляторами можна вважати такі, що сприяють активізації життєдіяльності особистості (гуманістичний світогляд і духовність, соціальна автентичність, моральна саморегуляція та моральні інструменти — честь, гідність і т. ін.) Негативними регуляторами є формування усвідомлення відповідальності та наслідків насильницьких дій, формування негативних почуттів відносно явища насильства, його емоційне неприйняття тощо.

Педагогічна превенція може вирішувати певні педагогічні та психологічні завдання. До актуальних педагогічних завдань можна віднести, перш за все формування ціннісного ряду, способів соціалізації, стійкого ставлення до явищ та негативних почуттів — страху, сорому й т. ін. у ставленні до насильства.

Актуальними психолого-педагогічними завданнями є: подання егоцентризму і розвиток емпатійиих якостей, формування асертивних та егоцентризму гуманістичних комунікативних якостей, адекватної самооцінки, самоконтролю і ості до саморозвитку, розвиток критичності, соціальної адаптованості й індивідуальних механізмів подолання важких станів і переживань і т. ін. [32, с. 169-171]

Основним принципом діяльності по боротьбі з насильством щодо жінок є те, що вона спрямована на чоловіків. Програми, які спрямовані на чоловіків, бувають найрізноманітнішими - від тих, які спрямовані на визнання відповідальності чоловіків як осіб, які вчинили насильство, та встановлення відповідних судових заходів і методів лікування, до інших, які втягують неагресивних чоловіків в якості позитивних рольових моделей, як активістів щодо запобігання насильства щодо жінок і як пропагандистів гендерної рівності у всіх сферах. [24, с. 24]

Залучення чоловіків і хлопчиків в зусилля по запобіганню насильства щодо жінок може приймати різні форми. Існують приклади успішних кампаній, в яких провідну роль грали чоловіки, які виступали в якості рольових моделей для неагресивної поведінки. Інші проекти прагнуть до партнерства з чоловіками і хлопчиками. Ще однією успішною стратегією була робота в інститутах, де домінують чоловіки, таких як збройні сили і поліція, або передача посилів про насильство щодо жінок через «місця, де збираються чоловіки», наприклад, спортивні заходи. Посили можуть бути також спрямовані на осіб, які потенційно можуть вчинити насильство щодо жінок, наприклад, громадські кампанії, зроблені з метою зменшити попит на сексуальні послуги жінок і дівчаток - жертв торгівлі людьми. Крім того, в деяких країнах були відкриті спеціальні гарячі лінії і кризові центри для чоловіків, послуги яких публічно рекламуються. [24, с. 66]

Визначальне значення серед заходів соціального захисту займає соціальний контроль по стримуванню й подоланню прояву агресії й насильства, у межах якого функціонують: соціальні готелі й кризові центри; телефонне й очне консультування постраждалих від домашнього насильства; телефони довіри; відділення психологічного розвантаження; відділи консультацій у соціальних службах. [31, с.53]

Підставами для вжиття заходів з попередження насильства в сім’ї є:

1) заява про допомогу жертви насильства в сім’ї або члена сім’ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї;

2) висловлене жертвою насильства в сім’ї або членом сім’ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї, бажання щодо вжиття заходів з попередження насильства в сім’ї у разі, якщо повідомлення або заява надійшли не від нього особисто;

3) отримання повідомлення про вчинення насильства в сім’ї або реальної загрози його вчинення стосовно неповнолітнього чи недієздатного члена сім’ї;

4) отримання інформації про реальну загрозу вчинення насильства в сім’ї за інших обставин (публікації в засобах масової інформації, колективні звернення громадян, керівників організацій, підприємств, судів, навчальних закладів, органів громадського самоврядування та ін.). Необхідно пам’ятати, що отримання відповідної інформації від вказаних осіб може бути підставою для вжиття заходів з попередження насильства в сім’ї тільки за умови наявності згоди жертви насильства в сім’ї або особи, щодо якої існує реальна загроза його вчинення. Проте отримання такої згоди не є обов’язковим, якщо жертвою насильства є неповнолітня або недієздатна особа. [20, с. 26 ]

Що стосується законодавчої бази попередження насильства проти жінок, то це передбачено Конституцією України (Статті 3, 9, 15, 19, 21 – 64, 68) [3], Кримінальним кодексом України (Статті 93, 96, 99 – 101, 107 – 112, 114, 117 – 121, 123 – 126, 206, 210, 211) [4], Цивільним кодексом України (Стаття 7) [5], Кодексом України «Про адміністративні правопорушення» (Статті 173, 178, 180) [2] та Законом України «Про попередження насильства в сім′ї» [1].

Присутні схеми попередження домашнього насильства: на національному рівні (Додаток Д) та модель управління на місцевому рівні (Додаток Е).

Також є оновлена інформація про спеціалізовані установи, заклади, служби та організації, діяльність яких спрямована на попередження насильства в сім'ї в регіонах України станом на 01.01.2012. Вони також надають допомогу жертвам насильства та проводять корекційні програми. Загалом по регіонам нараховується 49 установ, які надають допомогу. [33]

Дата добавления: 2015-09-01