Хибні уявлення щодо природи домашнього насильства з точки зору гендерного аналізу

Як ми вже згадували вище, одна з важливих особливостей домашнього насильства - його приналежність до корпусу гендерних проблем сучасного суспільства. Таким чином, необхідною умовою для здійснення ефективної соціальної роботи з даною проблемою стає розгляд проблеми злочинів по відношенню до жінок з точки зору гендерного аналізу. Аналіз, нейтральний по відношенню до гендерної проблематики, обходить стороною розгляд основної причини насильства щодо жінок, яка полягає в розділяється багатьма переконаності, що чоловіки володіють правом поширювати ідею своєї переваги над жінками, членами сім'ї та іншими своїми «підлеглими» за допомогою будь-яких методів, включаючи і насильницькі. Як стверджує Донна Гарскій, «насильство в сім'ї є особливим прикладом установки на чоловічий контроль над жінками, дітьми і навіть над іншими чоловіками».

Для розуміння причин гендерної нечутливості суспільства по відношенню до проблеми домашнього насильства необхідно враховувати два загальних моменти. По-перше, сучасна культура часто розглядає домашнє насильство тільки як психологічну проблему, ігноруючи її соціокультурний базис та її статус гендерної проблеми. Таким чином, відбувається певна «патологізація» постраждалої жінки і вирішення проблеми зводиться тільки до використання психологічної терапії та/або психіатрії. Насправді основа проблеми насильства корениться не в поведінці подружньої пари в цілому або жінки зокрема, але і в чоловічій поведінці, підкріплені всією системою суспільних поглядів, норм і культурних ціннісних орієнтирів. По-друге, в області соціальної політики держави дана проблема виявляється засунута на периферію суспільного порядку денного.

Вимога компетентності, яке накладається на соціального працівника, і необхідність користуватися прийомами соціальної педагогіки при роботі з проблемою домашнього насильства мають на увазі, що фахівець в галузі соціальної роботи має бути чутливий до тих громадським міфам і стереотипам, які, ігноруючи гендерний аспект проблеми, звинувачують жертву або неправильно трактують причини проблеми. У разі домашнього насильства «соціальний працівник повинен представляти і захищати інтереси насамперед клієнта, потім - суспільства і вже потім - своєї організації і держави». [39, с. 188-189]

Щоб визначити базовий рівень знань щодо насильства в сім’ї, можна провести вправу «Міфи та факти про насильство в сім’ї».

Тренер по одному зачитує вголос поширені уявлення щодо сімейних стосунків та насильства в сім’ї. Після кожного твердження учасники мають вирішити, чи згодні вони з ним, та висловити своє ставлення до нього. Відбувається обговорення, в ході якого тренер та самі учасники наводять аргументи на користь власної позиції. Коли група дійде згоди, або, навпаки, дискусія стає неконструктивною, тренер відкриває правильну відповідь («правда» або «неправда») та пояснює її.

Тренеру слід уникати будь-яких конфронтуючих дискусій між учасниками, які можуть виникати з огляду на поширеність багатьох міфів і серед представників держави та пересічних громадян.

Тренер має постійно підкреслювати, що учасникам не слід відмовчуватися, а все ж таки намагатися визначитися зі своєю позицією, висловлювати її.

В ідеалі, вся група має погодитися з відповіддю. Насправді, така ситуація спостерігається доволі нечасто, отже, тренеру бажано одразу ж переконати тих, хто не погодилися з вірною відповіддю.

Наприкінці вправи відбувається загальне обговорення вправи та проблеми упередженого ставлення до насильства в сім’ї. [14, с. 37-38]

У поданій додатках таблиці наведені приклади відповіді на кожне твердження. Тренеру, по можливості, слід взяти цю таблиці за основу або дотримуватися наведених в ній відповідей (Додаток Г) [14], [6], [21].

Дата добавления: 2015-09-01