Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Основні труднощі виходу підприємства на ринок при здійсненні ЗЕД.

Стратегічні рішення у сфері ЗЕД. | Вибір цільового ринку при здійсненні ЗЕД. | Ринкові стратегії фірми | Контроль та оцінка ефективності ЗЕД | Етика управління в міжнародному бізнесі |


Читайте также:
  1. Автором твору «Мистецтво поетичне», у якому викладено основні правила поетики класицизму, є
  2. Банкрутство підприємства та його діагностика
  3. Взаємне розташування суміжних стрілочних переводів. Основні схеми укладки.
  4. Взаємне розташування суміжних стрілочних переводів. Основні схеми укладки.
  5. Взаємне розташування суміжних стрілочних переводів. Основні схеми укладки.
  6. Взаємне розташування суміжних стрілочних переводів. Основні схеми укладки.
  7. Вибір цільового ринку при здійсненні ЗЕД.

В процесі виходу на зовнішні ринки організація може зіштовхнутись з певними труднощами. В першу чергу, серед них можна назвати:

1) додаткові витрати на маркетингові дослідження підприємницького середовища зарубіжних країн;

2) підвищення складності управління і загальної роботи фірми (потреба в кваліфікованих кадрах);

3) високі ризики зарубіжної діяльності;

4) складність пошуку закордонних партнерів;

5) високі бар’єри та широкий набір захисних заходів з боку інших держав.

В якості прикладу можна розглянути фактори ризику щодо розширення в Укра­їні іноземними інвесторами своєї діяльності, які дають підґрунтя для рейтин­гових показників України та формують загальний інвестиційний клі­мат.

Їх можна виділити в наступні групи:

1 група – Ризики зовнішньополітичного характеру:

· створення штучної напруженості у відносинах із сусідніми державами;

· участь у військових операціях, що перетворюють державу на об’єкт уваги міжнародного тероризму.

2 група – Ризики внутрішньополітичного характеру:

· ситуація перманентної політичної кризи;

· прояви політичної нестабільності і незбалансованості гілок законодавчої, виконавчої та судової гілок влади, а звідси невпев­не­ність іноземних партнерів у гаран­тіях права власності та ефективності використання вкладених коштів;

· спроби та дії щодо перегляду права власності на вже привати­зо­вані об’єк­ти, їх реприватизація на основі політичних мотивів.

3 група – Ризики законодавчого і нормативного характеру:

· недостатнє забезпечення правової стабільності, зокрема у проведенні зако­но­дав­чих змін у питаннях платежів до бюджетів всіх рівнів та центра­лі­зованих фондів спеціального призначення;

· невідповідність, у ряді випадків, між законодавчими актами і підзаконни­ми нормативними документами як позавідомчого, так і відомчого харак­теру;

· запровадження, в окремих випадках, нормативних актів “заднім числом”;

· неврегульованість законодавства про банкрутство.

4 група – Ризики правового характеру:

· відсутність дієвого механізму правового захисту інвесторів від боржників та недобросовісних партнерів, недостатній рівень інвестиційної і правової безпеки та фінансових гарантій для інвесторів;

· слабка дієздатність судової системи, негативна практика недотримання українськими боржниками своїх зобов’язань;

· невирішеність проблем, пов’язаних із стандартизацією та сертифікацією продукції і товарів, приведенням її до загальноєвропейських вимог;

· поширення в Україні практики зміни прав власності «рейдерським інструментарієм», де ключову роль відіграють ланки судової системи.

5 група – Ризики адміністративного характеру:

· нестабільність економічної і податкової політики, її залежність від організаційних змін на урядовому рівні;

· значний адміністративний контроль та бюрократичні перешкоди;

· бюрократичні перепони в сфері приватизації;

· наявність в Україні (за даними німецьких видань) значного рівня корупції.

6 група – Ризики організаційного характеру:

· повільність реструктуризації підприємств;

· нечіткість визначення кола потенційних стратегічних інвесторів (в тому числі і закордонних) в процесі приватизації підприємств ключових галу­зей (в тому числі в сфері енергетики), від яких в подальшому залежить робота підприємств іншого галузевого спрямування.

7 група – Ризики фінансово-кредитного характеру:

· складний фінансовий стан багатьох підприємств і як наслідок – їх низька привабливість для іноземних інвесторів;

· недостатня прозорість податкової політики, високий рівень оподаткуван­ня, який позбавляє державу конкурентних переваг при залученні інозем­них інвесторів;

· високі ставки ввізного мита при надходженні іноземних інвестицій в Укра­їну, високі митні ставки на інвестиційний товар (обладнання, техніку, тощо);

· відсутність до цього часу системи закладу землі під кредити в процесі інвестування;

· слабкість банківської системи, відсутність можливості кредитування та гарантування іноземних кредитів на місці.

8 група – Ризики інфраструктурного характеру:

· значні недоліки у функціонуванні енергетичної інфраструктури;

· нерозвиненість транспортної та комунікаційної інфраструктури.

9 група – Ризики соціального характеру:

· низька купівельна спроможність значної частини населення зменшує мож­ли­вості реалізації на внутрішньому ринку продукції підприємств, в т.ч. і з іноземним капіталом.

10 група – Ризики ментально-психологічного характеру.

 


Дата добавления: 2015-08-27; просмотров: 58 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Мотиви виходу підприємства на зовнішній ринок.| Міжнародна сегментація.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)