|
Читайте также: |
При виразковій хворобі шлунку та 12-палої кишки (ВХ), у випадках їхнього повільного початку та в’ялого перебігу, психічні порушення як правило вичерпуються соматогенною астенією: у хворих проявляється дратівливість, слабкість, плаксивість, образливість.
В інших хворих появі ВХ передують реактивні стани, зокрема невротична депресія, котрі включають скарги на болі і неприємні відчуття і ділянці шлунку та серця. Спостерігається добове коливання стану: вранці гірше, ніж увечері.
При важкому перебігові ВХ, появі кровотечі, похудінні, виражених болях можуть виникати реактивні стани з тривогою відчаєм, інколи з суїцидалоними думками. Нерідко проявляються фобічні (канцерофобія) та іпохондричні розлади.
При ВХ нерідко раптово виникає необхідність оперативного втручання. Тому потрібна ретельна підготовка хворого та його родичів до такої процедури. Вони мають бути переконані у необхідності операції. У багатьох хворих перед операцією яскраво виражений страх за своє життя. Важливо вміти заспокоїти їх та їхніх родичів.
При ВХ, а також неспецифічному виразковому коліті деякі автори рекомендують у якості психотерапевтичної допомоги хворим тривалий психоаналіз.
Синдром подразненого товстого кишківника (СПТК). Серед психічних розладів найчастіше зустрічаються невротичні стани у вигляді нав’язливих страхів (страх нетримання газів та позивів на дефекацію у публічних місцях) і невротичні депресії, а також іпохондричні розлади.
Іпохондричний невротичний розвиток особистості проявляється тривожною фіксацією пацієнта на розладах, багаторазове звертання до спеціалістів. Разом з тим не спостерігається вираженої дезадаптації пацієнтів.
Іпохондричний розвиток за типом над цінної іпохондрії, який проявляється дуже наполегливим прагненням до додаткових обстежень у поєднані з недовірою до лікарів, сприяє обмежувальній поведінці хворих та вираженій дезадаптації.
Такі хворі потребують поведінкової психотерапії.
Захворювання печінки та жовчовивідних шляхів. Частіше супроводжується астенічною симптоматикою, яка може бути першим проявом хвороби. Також часто зустрічається характерний розлад сну: сонливість вдень і безсоння вночі. Частіше зустрічається дистимічний тип афективних порушень з постійним незадоволенням, бурчанням, інколи бурхливими всплесками гніву.
У зв’язку із тривалим перебігом захворювання та пов’язаними з ним обмеженнями нерідко виникають психопатоподібні розлади за істеріозбудливим типом: хворі надмірно образливі, капризні, потребують до себе підвищеної уваги.
При наростанні цирротичних змін з порушенням функцій печінки і у зв’язку з хронічною інтоксикацією провідними стають прояви психоорганічного синдрому: поряд з порушенням пам’яті, уваги і працездатності часто розвивається байдуже ставлення до свого стану, зневажливе ставлення до режиму і лікування, яке інколи переростає в благодушшя. Останнє властиве хворим з алкогольним цирозом печінки, у котрих наявні алкогольні зміни особистості ("юмор висельника").
Дата добавления: 2015-08-20; просмотров: 45 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Психологічні проблеми пульмонологічних хворих | | | Психологія у клініці інфекційних захворювань |