Як закриваю свої очі

Як закриваю свої очі

Приходиш ти у мої сни.

І відступає темінь ночі,

І пахне подихом весни.

Як закриваю свої очі

Твій відчуваю дотик рук

Від щастя плакати я хочу,

Здолавши тисячі розлук

Тепер безмежно я щаслива,

Як в час дощу врожайна нива,

Напившись досхочу води.

Лише кохання

Лише кохання в цьому світі

Дарує людям два крила.

Воно в життя несе нам літо,

Добра наповнене й тепла.

Лише кохання допоможе

Душі загоїть гострий біль.

Усі незгоди переможе,

В серцях розтопить заметіль.

Лиш справжнє трепетне кохання

Снаги і сили додає,

Неначе зіронька та рання

З-за хмар у небі устає,

Аби надумане збулося

У щасті й радості жилося.

Поет –від Бога

Марині Джус

Марина Джус – чудова жінка

В яскравім платтячку весна.

У ній добра широкі ріки,

Така у світі, лиш одна.

Вона – поет, поет від Бога,

Що мало нам дає земля.

В хвилини радості й тривоги

Їй Муза душу окриля.

Чинів високих не боїться

У вічі правду, лиш держись!

А мудрість в погляді іскриться,

Що дана предками колись.

Нехай здійсняться усі мрії,

Снаги Всевишній додає

Вона ж любов довкола сіє,

У бій із кривдою стає.

Її давно повірте, знаю,

Уже чимало довгих літ

Вона, як сонечко сіяє,

Теплом сповити прагне світ.

Дата добавления: 2015-08-17