Йде вже серпень по землі

Співають пташки за віконцем,

Виграє промінням сонце

Йде вже серпень по землі

У барвистому брилі.

З перехожими вітається,

Всім привітно посміхається.

Пливуть, як човники хмарки,

Несуть життя мого роки.

* * *

Що в житті людині треба?

Ясне сонечко із неба.

І повага, і любов,

Розуміння знов і знов.

Лиш тоді вона щаслива,

Як в плодах родюча нива.

* * *

Ключ без колодки – всього залізяччя

Колодка без нього сумує і плаче,

Бо, поєднались у парі навік

Вона - то дружина,

А він – чоловік.

Дослухайтесь до слова

Дослухайтесь до слова,

Що мовила душа

Народжена з любові,

Розквітла у віршах.

Несу його я людям,

Як дар Творця з небес.

Як серденько у грудях,

Як совість і, як честь.

Дослухайтесь до слова,

Знайдіть в глибинах суть.

У нім життя людського,

Всі барви виграють.

Хвилини натхнення

Хвилини натхнення найкращі у світі
Тримаю в руці я гарячій перо

І линуть вірші, як весняний той вітер

Задума лягає мені на чоло.

Я так люблю хвилини тиші

Я так люблю хвилини тиші,

Як приліта у дім Пегас.

Тоді вірші душею пишу,

Що до людей ідуть крізь час.

Стрічаються люди

Стрічаються люди,

Ой, різні на світі:

Один, як той трутень,

А інший - бджола.

Та всім нам однаково сонечко світить,

Усіх нас чекає єдиний фінал.

Дата добавления: 2015-08-17