Ти знову приходиш у сни

Ти знову приходиш у сни,

Як юності відголос ся.

Як цвіт чарівної весни,

Де стрітися нам довелося.

Ти знову приходиш у сни

Я ж з іншим тепер щаслива,

Лиш спогадів дощик рясний

Вкриває життя мого ниву.

Всі вночі лягають спати

Всі вночі лягають спати

Їжачки і ведмежата.

І сіреньке ведмежатко,

І мале в землі зернятко.

І хмарки,і сад і луг,

У барлозі Віні-пух.

Ясне сонечко сховалось,

Також спатоньки уклалось.

Лиш Вікулі, щось не спиться,

Немов дзиґа тавертиться.

Непосида, вереда

Все довкола розкида.

Утік спокій, за ним тиша,

Хто ж малечу заколише?

На смиренне піду кладовище

На смиренне піду кладовище,

Там де шуму нема й суєти,

А лиш вітер дерева колише

І стоять у зажурі хрести.

Я піду, де чорніють могили

І знайомих, і рідних моїх

Невимовна печаль їх укрила,

Відпочити тут смуток приліг.

Я піду помолюся у тиші

За усіх, що у вічність пішли.

Свої сльози гіркі там залишу,

Біль і сум, що на серце лягли.

У думках у дитинство полину,

Де дідусь пригортав до грудей.

Де бабуся всміхалась дитинно,

Шепотіла: _«Все добре буде.

Поминальна сьогодні субота

Помолімось, за ближніх своїх.

Залишім повсякденні турботи,

Забувати померлих це гріх.

Поети

В цім краю розквітають таланти,

Як квітки чарівні навесні.

Вони духу людського гіганти,

Обереги краси - це земні.

Дата добавления: 2015-08-17