|
Ти наснився мені чи можливо
Ти прийшов із далеких планет.
Немов казка якась, немов диво,
Ч и найкращий весняний сонет.
Ти прийшов із блакитної мрії,
Що роками у серці цвіла,
Ти приніс із собою надії
І розтанула чорна імла.
Ти прийшов, бо я Бога просила
Не втонути в ріці самоти.
Ти прийшов бо мені вже несила,
Самотужки свій хрест цей нести.
Коли душа раділа
Світлій пам’яті Костянтина Лесьєва – Леся.
Коли душа боліла
Нестерпно, аж пекла
Назустріч я спішила,
Водою з джерела.
Бо так мені хотілось,
Снаги у вас черпнуть
І мудрості, і сили,
Тривоги всі забуть.
Коли душа раділа,
Летіла птахом в вись
То тихо шепотіла:
- Із другом поділись.
Я слухавку хапала
Й, як чулося: «Ало,»
Душа тоді співала
В ній літечко цвіло.
Лиш спогади лишились
Зі мною назавжди.
Вони серденьку милі,
Як в спеку смак води.
Серденько – сонце в грудях
Світлій пам’яті Галини Бровченко
Життя важка дорога
Стелилася у вас
Та з вірою у Бога
Боролись повсякчас,
За вільну Україну,
Щасливе майбуття.
За пісню солов’їну,
Що лине у садах.
Несли ви щиро людям,
Вірші – цей дар Творця.
Серденько - сонце в грудях,
Незламний дух борця.
Тепер вже вас немає,
Лиш спогади живі
Мені, як зорі сяють,
В небесній синяві.
Тепер у снах вас бачу,
Нетлінні, як святі
Явилися – це значить,
Не схибили в житті.
Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 59 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Не треба скаржитись на долю | | | Теплом хай повниться оселя |