Уклін тобі, поете

Душа поета

Душа поета, як той лан,

Що ні кінця, ні краю.

Душа поета океан,

Що скверну омиває.

Душа поета – то весна

У буйному цвітінні.

Теплом наповнена вона,

Любов’ю і терпінням.

Душа поета – то струна,

Що сонечко там грає.

Душа поета – таїна,

Яку Всевишній знає.

Мені завжди щастить на друзів

Мені завжди щастить на друзів

Я вдячна Господу за це,

Бо не схиляюся у тузі

Сія усмішкою лице.

Спасибі вам,за те прекрасне,

Що ви у душах несете.

Що зігріва, як сонце ясне,

Що заметіль не замете.

За доброту, тепло і ласку,

Живий до Слова інтерес.

Бо з вами віриться у казку,

Пегас здіймає до небес.

І знов так хочеться творити

Із слів сплітаючи вінки,

Дай Бог у злагоді нам жити

Нести цю дружбу крізь роки.

Не боюся темноти

Не боюся темноти,

Що вночі буває.

Лиш боюся підлоти,

Що підстерігає,

Коли ти її не ждеш

Б’є ножем у груди

І чекає, чи впадеш,

Чи стояти будеш.

Найстрашніша ж за усе

Байдужа людина,

Що з собою принесе

Усіх мрій руїни.

Уклін тобі, поете

До 70-річчя Василя Стуса

Уклін тобі, поете,

За правдоньки слова.

Повік їх не зітерти,

В них істина жива.

Любов до України,

До рідної землі.

Де пісня солов’їна,

Розрада і жалі.

В борні за її волю,

За щасне майбуття

Зазнав чимало болю,

Віддав своє життя.

Уклін тобі, поете,

За твій незламний дух.

Поезії відверті

І дум величних рух.

* * *.

Самобутніх поетів повірте, немає

Талантом Господь цих людей наділяє.

І сіють слова, як добірне зерно,

А сіять не кожній людині дано.

* * *

Слова на папері це дуже багато,

Не просто витрати паперу і все

Слова на папері – це будні і свята,

Усе що людина у серці несе.

Дата добавления: 2015-08-17