|
Для дитини із затримкою психічного розвитку, що отримала завдання переказати зміст тексту, важливим є - відтворення змісту тексту найбільш детально, з найбільшою точністю. Дитина з затримкою психічного розвитку утримує в пам'яті протягом нетривалого часу слова і вирази з тексту, необхідні для переказу.
Неповноцінна ігрова діяльність дітей із затримкою психічного розвитку гальмує розвитку нових форм мови. Діти даної категорії не вміють самостійно переказати прослухану розповідь на задану тему, скласти розповідь по сюжетній картинці, описати предмет. Мовленнєва діяльність дітей з затримкою психічного розвитку вивчена недостатньо. В даний час ми маємо дані про деякі її особливості: [8, c.89]
- Зайва вербалізація, використання моторних слів без розуміння і сенсу, неповноцінність не тільки спонтанної мови, але й відбитої мовної активності,
- Несформованість граматичного ладу мови,
- Недостатність словотворчих процесів.
Деякі особливості монологічного мовлення старших дошкільників із затримкою психічного розвитку були виявлені Е. С. Слеповіч [7, c.135] при вивченні словника і граматичної будови мови.
За даними В.І. Насонової [5, c.130] та Є.С. Слеповіч [9, c.235] висловлювання дітей з затримкою психічного розвитку не цілеспрямовано, зазвичай вони використовують примітивні граматичні конструкції, важко складно висловити свою думку. При складанні пропозицій за опорними словами у деяких дітей з'являються недоліки в граматичному оформленні мови.
Ф.А.Сохін [17, c.33] вважає, що дітям із затримкою в розвитку доступна простота діалогічного мовлення. При викладі своїх думок діти допускають багато помилок в побудові речень, особливо складних. Вони легко зісковзують з однієї теми на іншу, більш знайому. Розповідаючи, діти часто повторюють одні й ті ж фрази, що вказує на порушення динаміки мовленнєвої діяльності, яка виступає несформованість внутрішнього мовного програмування і граматичного структурування, що в свою чергу вказує на затримку розвитку зв'язного мовлення.
Аналіз текстів з боку слововживань показав, що для оповідань дітей із затримкою психічного розвитку характерне збільшення кількості іменників, займенників, прислівників, службових слів [4, c.35]. Необгрунтовано часте вживання іменників може бути викликане труднощами в розгортанні висловлювання. Речення не будується щоразу заново, відтворюється фразами або просто перераховуються суб'єкти та об'єкти дії. Часте використання займенників та прислівників з узагальненим недиференційованим значенням пояснюється обмеженим словниковим запасом.
Непомірне вживання службових та вступних слів - результат невміння структурно оформити речення. Їх вживання не вимагає будувати кожен раз нову програму висловлювань, а йде по шляху відтворення вже відомою. Вивчення монологічного мовлення дітей із затримкою психічного розвитку старшого дошкільного та молодшого шкільного віку показує, що мова їх носить ситуативний характер, у цих дітей тільки починається перехід до контекстної мови. Перехід від ситуативної промови до монологічного висловлення означає не тільки новий етап у мовному розвитку дитини, але й досягнення ним певного рівня пізнавального процесу.
За результатами Е. С. Слеповіч [6, c.35], Н. Ю. Борякової [15, c.113] діти з затримкою психічного розвитку страждають порушеннями граматичного ладу і їх найбільш характерними видами аграматизмів у висловлюваннях є:
- Пропуски або надмірність членів речення,
- Помилки в керуванні та узгодженні,
- Помилки у вживанні службових слів,
- Помилки у визначенні часу дієслова,
- Структурна неоформленість висловлювання.
Всі перераховані особливості монологічного мовлення дітей із затримкою психічного розвитку дозволяють говорити про динамічні порушення мовленнєвої діяльності, які виражаються насамперед у несформованості внутрішнього програмування і граматичного структурування (оформлення висловлення).
Для мовлення дітей з затримкою психічного розвитку характерні специфічні особливості:
- Пізня поява мовлення,
- Порушення його висловлюваного боку,
- Бідність активного словника,
- Порушення граматичного ладу.[12, c.84]
Все це викликає труднощі мовного спілкування при будь-якому вигляді діяльності, ускладнює і ігровий процес і процес навчання. При передачі твору діти з затримкою психічного розвитку часто не зберігають основної сюжетної лінії переказу, зісковзують на другорядні деталі. Страждає взаємозв'язок окремих частин.
Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 152 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Вивчення проблеми розвитку зв’язного мовлення у дошкільників із ЗПР в історичному аспекті. | | | Методи розвитку зв’язного мовлення у дошкільників із ЗПР. |