|
Читайте также: |
бактерицидні бактеріостатичні
фунгіцидні фунгістатичні
амебоцидні
Спектр дії антибіотика може бути широким (дія на грам негативні і грам позитивні бактерії різних родів, дія на бактерії та мікоплазми) або вузьким (дія на представників окремого виду).
Широке використання антибіотиків в лікарській практиці призвело до появи стійких (резистентних) до них штамів. Резистентні мікроби в оточуючому середовищі виникають внаслідок декількох причин:
1. в популяціях мікробів є незначна кількість клітин-мутантів. Вони мають змінений генетичний матеріал (спонтанні зміни генів в нуклеоїді або в хромосомах ядра). При дії на популяцію антибіотика всі мікроби, крім стійких, гинуть. Останні швидко розмножуються в конкретних умовах оточуючого середовища (наявність поживних речовин. оптимальні температура, вологість та ін). Використання нової дози антибіотика ніяк не діє на новоутворену популяцію.
2. антибіотик в терапевтичній концентрації є мутагенним фактором. Після першого контакту патогенного мікроба з антибіотиком в одному з генів відбувається мутація і органоїд, на який раніше діяв препарат, втрачає рецептори для зв’язування з антибіотиком.
3. антибіотик в зниженій проти норми концентрації (зниження дози, збільшення інтервалу між надходженням препарату) є мутагенним фактором. Його дія на мікробну клітину призводить до появи внехромосомних факторів спадковості – плазмід. Це – кільцеві молекули ДНК, які в тисячі разів менші за нуклеоїд. Містять інформацію про додаткові мікробні білки, один з яких – це фермен, який розщеплює молекули антибіотика. Таким чином, речовина із хіміотерапевтичної перетворюється на поживну.
Стійкість швидко виникає до таких препаратів як Стрептоміцин, Еритроміцин, Олеандоміцин, Лінкоміцин, Фузидін, Рифампіцин у стафілококів, ешерихій, сальмонел, протею, псевдомонад та мікоплазм. Повільне виникнення стійкості характерне для стрептококів, пастерел, бацил сибірки та клостридій, збудників бешихи під дієюЛеворину, Ністатину та Грізеофульвіну. Багато інших антибіотиків (Пеніцилін, Білилін, Метицилін, Оксацилін, Диклоксацилін, Ампіцилін. Цефалоспорин, Неоміцин, Канаміцин, Гентаміцин, Левоміцетин, Тетрацикліни, Поліміксин) в певних умовах – зменшення дози препарату, безсистемна їх заміна – можуть поступово сформувати стійкість у збудників багатьох інфекцій.
Дата добавления: 2015-08-20; просмотров: 55 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Вимоги до антибіотиків – медичних препаратів. | | | Вчення про інфекцію |