Навчальна програма

Навчальна програма

Черкаси – 2011

УДК

ББК

Естетична культура особи та шляхи її формування: Програма навчальної дисципліни /Розробник: О.А.Пушонкова; Черкаський національний університет
імені Богдана Хмельницького. - Черкаси: Вид. від. Черкаського
національного університету імені Богдана Хмельницького, 2011 рік. - 20 с.

ISBN

Розробники:

О.А.Пушонкова, канд. філос. наук, ст.викл. каф.філософії.

Рецензенти:

Кулешов О.В., канд. філ. наук, доцент каф. філософії ЧДТУ

Братко К.В., канд. філ. наук., доцент каф. філософії ЧНУ ім. Б.Хмельницького

Затверджено Вченою радою Черкаського національного
університету
імені Богдана Хмельницького

(протокол № 1 від 6 вересня 2011 року)

© Черкаський національний
університет, 2011

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ЕСТЕТИЧНА КУЛЬТУРА ОСОБИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ФОРМУВАННЯ»

ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Курс: Підготовка (бакалаврів, магістрів, підвищення кваліфікації)	Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів Національних: 0,75 ECTS: 1   Модуль: 1   Змістових модулів:1   Загальна кількість годин: 54 Тижневих годин: 2	Шифр та назва напряму 6.020301 – філософія     Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	Обов’язковий     Рік підготовки: семестр: 2   Лекції Семінари (практичні): Лабораторні заняття: немає Самостійна робота: Індивідуальна робота   Вид підсумкового контролю: залік

1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Формування творчої особистості, відтворення і трансляція духовності в усій різноманітності вітчизняних і світових зразків є не тільки стратегічним освітнім завданням, а також має практичне значення для сучасної студентської молоді, яка готується увійти в коло своїх професійних обов’язків.

У вітчізняній естетиці актуальним залишається збереження ідеалу гармонійно розвиненої особистості, здатної відчувати красу, прагнути до самопізнання і самовираження. В умовах панування масової культури і «ампутації історичної пам’яті», кризи життя й долі як історії окремої людини постає проблема формування духовного світу людини, повноцінного суб’єкта культуротворчого процесу, здатного зробити свій внесок у розвиток культури власного народу і людства в цілому.

Метою вивчення дисципліни є формування цілісного уявлення про естетичну культуру суспільства та особи, теорію естетичного виховання, основні концептуальні моделі гармонійно розвинутої особистості, представлені в історії естетичної думки та розуміння естетичної культури як засобу самостворення людини, особистісного становлення та формування індивідуального стилю життя.

Завдання:

1) розкрити основні підходи до вивчення естетичної культури;

2) розглянути моделі естетичного розвитку особистості в історії філософської думки;

3) сприяти вдосконаленню системного мислення студента з формуванням багатовимірної особистісної картини світу і розвиненої естетичної культури;

4) як результат вивчення дисципліни, студенти повинні продемонструвати рівень знань на ознайомчому, репродуктивному і творчому рівнях.

У процесі вивчення цього курсу студенти повинні засвоїти зміст поняття «естетична культура», «естетичне виховання», «художнє виховання», «естетичний розвиток особистості», «ціннісна соціалізація», «індивідуальний стиль».

Студенти повинні знати:

- основні концептуальні моделі гармонійно розвинутої особистості, представлені в історії естетичної думки;

- визначення основних понять і категорій теорії естетичного виховання;

- видатних представників філософсько-естетичної думки, які займалися проблематикою естетичного виховання і проблемами формування естетичної культури особистості.

Студенти повинні вміти:

- висловлювати і обґрунтовувати оціночні судження щодо явищ естетичної культури;

- співвідносити загальні положення класичної теорії естетичного виховання з сучасними проблемами формування естетичної культури;

- виявляти філософське підґрунтя запропонованої концепції естетичного розвитку людини;

- аналізувати першоджерела з теорії естетичного виховання, формування творчих здібностей і проблем гармонійного розвитку особистості;

Зв’язок з іншими дисциплінами

Вивчення курсу «Естетична культура особи та шляхи її формування» передбачає наявність знань з курсів «Філософія», «Соціологія», «Історія світової і вітчизняної культури», «Етика», «Естетика», «Психологія».

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

ТЕМА 1 Естетичний підхід до проблеми особистості

Естетична культура як засіб самостворення людини. Структура естетичної культури. Естетична культура особистості, її співставлення з естетичною культурою суспільства.

Естетичне як культурна універсалія. Естетичне відношення як стимул творчого освоєння дійсності. Естетичне відношення як основа естетичної культури. Естетичне відношення у мистецтві і природі. Формування культури почуттів. Естетичне відношення і емоційна культура особистості.

Своєрідність естетичного підходу до особистості. Людська особистість як незавершена цілісність – об’єкт естетичного аналізу. Цілісність світовідношення як ознака загальної духовної культури особистості.

Культурна обумовленість своєрідності особистості. Історичні типи культури і особистість. Особистість як культура, що відображена в індивідуальній поведінці.

Проблема людської індивідуальності та особистості в європейській культурі. Співмірність основних моментів у розвитку автономності людини з розвитком естетичної культури. Проблема людини в історії культури Античності, Середньовіччя, Відродження, Нового часу, Просвіти, доби Модерну та Постмодерну. Історичні типи культури і естетичний розвиток особистості. Особистість як культура, що відображена в індивідуальній поведінці.

Комплексний підхід до особистості та її саморозвитку. Особистість та механізми її індивідуалізації. Наслідування як біосоціальний механізм засвоєння культурних навичок. Ідентифікація і самоідентифікація у процесі інкультурації особистості. Статева, гендерна, вікова, етнічна ідентифікація. Соціальна і культурна ідентифікація. Акультурація. Проблема соціальної ідентифікації в постіндустріальному суспільстві. Культурна ідентифікація – проблема особистісного самовизначення.

Креативність і творчість. Естетичні аспекти креативності. Креативність як самоактуалізація. Чинники гармонізації особистості. Творчість як культурний феномен. Пізнання «за міркою» як осягнення сутності. Творчість як необхідність і як свобода. Досконалість і довершеність у саморозвитку людини. Опанування досвіду цілісного сприйняття реальності. Міф як чинник гармонізації людського життя. Гра як засіб виявлення творчих потенцій людини. Психологічна і художня моделі особистості.

ТЕМА 2. Основні моделі естетичного розвитку особистості

Методологічні проблеми дослідження творчого розвитку особистості. Естетичне виховання та естетичний розвиток особистості.

Ідеал універсальної особистості як мета естетичного виховання. Основні завдання естетичного виховання. Естетичне виховання у різноманітті сфер та засобів свого прояву.

Загальна характеристика засобів естетичного виховання. Природа та естетичний розвиток людини. Естетичне виховання у трудовій діяльності. Виховне значення естетики поведінки. Естетика побуту як фактор естетичного виховання. Естетична та художня культура.

Виховання – цілеспрямованих процес формування культурних якостей людини. Самовиховання і свідомий відбір культурних цінностей. Естетичний смак яз засіб самовиховання і самовизначення щодо культурних цінностей.

Теорії естетичного розвитку особистості.

Антропологічно орієнтовані теорії. Шляхи подолання фундаментальної опозиції «природа – культура». Естетизм і субстанціоналізм. І.Кант. Теорія естетичного виховання Ф.Шіллера. Естетизм сучасного типу (Маркузе). Інстинктивізм і спіритуалізм. Ж.-Ж.Руссо і З.Фрейд. Естетичне виховання як виховання культури уяви (Сартр).

Соціологічно орієнтовані теорії (Дж.Локк, Сміт, Бентам). Ідеї утилітаризму в естетичному вихованні. Індивід і суспільство. Соціалізація особистості і естетичний розвиток.

Герменевтично орієнтовані теорії як некласичні альтернативи. Соціалізація як історія людини. Е.Гуссерль, Уолш. Герменевтика як форма екзистенціального вибору. Гадамер: розуміння та гра. Критика суб’єктивного й рефлексивного характеру розуміння у романтичній герменевтиці. Реальне буття людини у традиції, онтологічна сутність феномена розуміння.

Діалогічна парадигма естетичного розвитку особистості. «Естетичне» й «культурне» в «постнекласичній» естетиці. Ціннісно-адаптаційні орієнтири масової культури.

Дата добавления: 2015-08-02