Зміни в аграрному секторі

Аграрний сектор економіки, якому приділялась недостатня увага в соціалістичному суспільстві, ще в гіршому становищі опинився в постсоціалістичні часи.

Уже в 1990 році у прийнятому Земельному кодексі України декларувалась потреба реформування земельних відносин, включаючи запровадження приватної власності на землю.

З листопада 1992 року по квітень 2000 року відповідно до Указу Президента України було проведено реформування сільськогосподарського товариства. Всім членам колгоспів і радгоспів працюючим та пенсіонерам – було надано право вільного виходу з колгоспу та створення господарських товариства інших суб’єктів, заснованих на приватній власності.

Реформування аграрного сектора господарства села, зміна форм власності в сільському господарстві мали своїм наслідком розпаювання земель та майна між членами господарств та працівниками соціальної сфери. На одного члена сільськогосподарського підприємства в нашому районі припало від 3 до 4,5 га, залежно від кількості орної землі в господарстві та майна на суму від 600 до 4 тисяч гривень, також залежно від наявного майнового фонду господарств.

Працівники соціальної сфери села могли отримати до 1 га орної землі для ведення особистого підсобного господарства, але не всі скористалися даними можливостями.

У 2002–2003 рр. усі власники земельних паїв та частки майна колишніх колгоспів отримали державні акти на право власності на земельну ділянку та частку майна, що дало можливість кожному розпоряджатися своєю часткою, максимально враховуючи свої можливості та інтереси.

За цей період колгоспи були ліквідовані, було створено КСПП – колективні сільськогосподарські пайові підприємства, частина селян почали вести фермерські господарства. Фермером № 1 вважають жителя Ладижинки Бовкуна І. П.

Протягом 1999–2000 років проведено ще одну реорганізацію сільськогосподарський підприємств – створено с\г підприємства різних форм власності та різних типів.(Додаток Л)

Провідною галуззю сільськогосподарського виробництва Уманщини є рослинництво. В структурі посівних площ зернові та зернобобові займають 66 %, кормові – 18 %, технічні – 15 %. Головною зерновою культурою в районі, як і в Україні, є озима пшениця. Вона займає одну третину площ відведених під зернові (14559 га в 2005 р.). На незначній території вирощується озиме жито (606 га). Велике продовольче значення мають гречка і просо, хоч у структурі посівних площ зернових культур району вони займають лише 3,5 %.

Провідними галузями тваринництва в районі є скотарство, свинарство, птахівництво. Розвинуто також вівчарство, конярство, бджільництво. Слід зазначити, що поголів’я худоби протягом 1991–2004 років в районі, як і в області і багатьох регіонах України, істотно (у 8 разів і більше: з 54370 до 5582 голови, в тому числі корів – з 16756 до 1824 голів, свиней з 61036 до 8647) скоротилось. Так само зменшились і загальні обсяги виробництва тваринницької продукції. У 1990 році виробництво молока становило 52 тис. тонн, м’яса – 11,4 тис. тонн проти 4,7 тис. тонн і 828 тонн за 2004 рік. Протягом останніх років спостерігається помітне зростання галузі.

На кінець 2011 рік основу аграрного сектора економіки Уманського району складають 36 сільськогосподарських підприємств, які господарюють на 71,4 тисячі гектарів земель також діють 63 фермерських господарства в розпорядку яких 7,3 тисячі гектарів. Валовий збір зернових культур складає в цьому році майже 300 тисяч тонн, а середній урожай кожного гектара хлібної ниви 56,3 центнера. Почала помітно відроджуватися цукрова галузь, було збільшено в господарствах площі посівів цукрового буряка, урожайність якого сягнула майже 600 центнерів з кожного гектара. Тваринницвом в районі займається тільки 24 господарства, на фермах яких утримується 6835 голів великої рогатої худоби

Дата добавления: 2015-08-02