Культурне будівництво

У 1924–1925 навчальному році навчанням вдалося охопити в Уманському окрузі 43 % дітей шкільного віку (8–15 років). Створювалися лікнепи. На початок 1930-х років в цілому було ліквідовано неписьменність дорослого населення краю.

У 30-ті роки на Уманщині успішно функціонувала 21 школа, у тому числі вісім середніх, школа-інтернат для глухонімих, дитяча музична школа і вечірня школа для дорослих. Велику роботу з дітьми проводили будинок піонерів і дитяча технічна станція.

Фахівців з середньою освітою готували технікуми – педагогічний, медичний, механізації сільського господарства, садово-городній, кооперативний та будівельний (останні два 1936 року ліквідовано). 1929 року агротехнікум реорганізовано в сільськогосподарський інститут (нині – аграрний університет). 1930 року створено інститут соціального виховання, який у 1933-му реорганізовано в педагогічний, а в 1937-му – на учительський (нині – педуніверситет).

В Умані діяли осередки таких письменницьких об’єднань як «Плуг», «Гарт», «Молодняк».

Робота культурно-освітніх закладів підпорядковувалася пануючій тоді компартійній ідеології. З цією метою створювалися радпартшколи, де проходили навчання партійні і радянські працівники та пропагандистський актив. Одна з перших таких шкіл почала діяти в Умані ще в 1922 році.

В кожному селі відкриваються будинки культури – сільбуди, при яких створюються бібліотеки, діють гуртки художньої самодіяльності.

З 1936 р. у районних центрах – Бабанці, Ладижинці, Умані почали демонструвати звукові кінофільми.

У 1922 році в Умані було організоване спортивно-гімнастичне товариство «Олімп», а наступного року відкрито міський стадіон. З 1923 року в селі Перегонівка Уманської округи діяв перший сільський спортивний клуб.

Та творча праця трудящих була перервана зловіщим нападом гітлерівської Німеччини на Радянський Союз. Розпочалася Велика Вітчизняна війна і одну з героїчних сторінок в її історію вписало населення Уманщини.

ТЕМА 8

Дата добавления: 2015-08-02