Читайте также:
|
|
На початку ХХ століття в Уманському повіті жило понад 300 тис. душ, більше 80 % становило селянство. Господарювали селяни в селах, містечках і в передмістях. Переважна більшість селянства була малоземельною і безземельною. Більшість земель належали поміщикам. Так, у 1905 році, за даними приведеними в «Нарисах історії Уманщини», в Уманському повіті нараховувалося 104 поміщиків, які володіли 123592 десятинами землі. Найбільшими землевласниками Уманщини були: княгиня Ольга Петрівна Долгорукова (19012 дес.), Ольгерд та Едмунд князі Святополк-Четвертинські (5499 дес.), Марцелій Журовський (5474 дес.), Домінік Русецький (3425 дес.), Ігнатій Єловицький (1878 дес.), граф Андрій Шувалов (1722 дес.).
Працювали тоді в Умані і великі виробництва: на чавунному заводі було до 90 робітників, на гільзовій фабриці – 50, на тютюновій – 30 і т.д. Робітникам доводилось працювати по 12–18 годин на добу, а заробляли по 2–4 крб. на місяць. Народжувався пролетаріат.
У 1900 році у селі Колодистому був збудований цукровий завод, що належав поміщикам Іванським, які проживали у с. Рижавка, тому завод дістав назву «Рижавський».
В Умані жили переважно євреї (майже 75 %), росіяни і поляки. Євреї займались кустарними виробництвами, створювали все нові й нові «заведения».
Політику царизму в Умані проводили здебільшого російські чиновники, які ратували за «единую неделимую» і вважали, що ніякої української мови і української нації «нет, не было и быть не может». Більшість євреїв не схвалювали політику шовіністів, були інтернаціоналістами. Поляки тримались окремо, організовували групи жіноцтва, гарцерів, скаутів, культурно-освітні школи. Інтереси польських, російських, єврейських інтелігентів не співпадали. А української інтелігенції тоді майже не було. Вона тільки зароджувалась, зокрема і в уманських навчальних закладах.
У 1902 році в Умані організовано групу РСДРП. У 1903 році створено друкарню для передруку газети «Искра». Розгорнули діяльність представники й інших політичних партій. В березні 1905 року застрайкували робітники, в жовтні стало настільки неспокійно, що в Умані оголосили військовий стан. На перехрестях вулиць поставили солдатів з кулеметами. В училищі землеробства і садівництва припинили заняття, виключили з нього 70 активніших учнів. А дехто закликав і селян іти до міста і бити євреїв і поляків. У 1906 році уже весь Уманський повіт був у воєнному стані. А включав наш повіт тоді 18 волостей.
Дата добавления: 2015-08-02; просмотров: 76 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Культурно-освітній розвиток | | | Регіон в роки Першої російської революції |