Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Уманщина в 1900–1920 роках

Сусіди Русі | Литовсько-Руської держави | Початки козаччини | Народу і наш край | Першій половині XVIII ст. | УМАНЩИНА В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ. | Коліївщина | Під владою Російської імперії | Культурний розвиток | Соціально-економічний розвиток |


Читайте также:
  1. амостоятельное написание сочинений и на уроках, и дома.
  2. ахідноукраїнські землі в 20-30-х роках ст.. Утворення ОУН.
  3. Їх пам’ятає Уманщина
  4. Напрями мовленнєвого розвитку на уроках читання
  5. О Слове Божием и о пророках
  6. ожно ли узнать о сроках предстоящих событий?
  7. олітика русифікації України в 60-х – 80-х роках. Наслідки цього процесу для української нації.

 

На початку ХХ століття в Уманському повіті жило понад 300 тис. душ, більше 80 % становило селянство. Господарювали селяни в селах, містечках і в передмістях. Переважна більшість селянства була малоземельною і безземельною. Більшість земель належали поміщикам. Так, у 1905 році, за даними приведеними в «Нарисах історії Уманщини», в Уманському повіті нараховувалося 104 поміщиків, які володіли 123592 десятинами землі. Найбільшими землевласниками Уманщини були: княгиня Ольга Петрівна Долгорукова (19012 дес.), Ольгерд та Едмунд князі Святополк-Четвертинські (5499 дес.), Марцелій Журовський (5474 дес.), Домінік Русецький (3425 дес.), Ігнатій Єловицький (1878 дес.), граф Андрій Шувалов (1722 дес.).

Працювали тоді в Умані і великі виробництва: на чавунному заводі було до 90 робітників, на гільзовій фабриці – 50, на тютюновій – 30 і т.д. Робітникам доводилось працювати по 12–18 годин на добу, а заробляли по 2–4 крб. на місяць. Народжувався пролетаріат.

У 1900 році у селі Колодистому був збудований цукровий завод, що належав поміщикам Іванським, які проживали у с. Рижавка, тому завод дістав назву «Рижавський».

В Умані жили переважно євреї (майже 75 %), росіяни і поляки. Євреї займались кустарними виробництвами, створювали все нові й нові «заведения».

Політику царизму в Умані проводили здебільшого російські чиновники, які ратували за «единую неделимую» і вважали, що ніякої української мови і української нації «нет, не было и быть не может». Більшість євреїв не схвалювали політику шовіністів, були інтернаціоналістами. Поляки тримались окремо, організовували групи жіноцтва, гарцерів, скаутів, культурно-освітні школи. Інтереси польських, російських, єврейських інтелігентів не співпадали. А української інтелігенції тоді майже не було. Вона тільки зароджувалась, зокрема і в уманських навчальних закладах.

У 1902 році в Умані організовано групу РСДРП. У 1903 році створено друкарню для передруку газети «Искра». Розгорнули діяльність представники й інших політичних партій. В березні 1905 року застрайкували робітники, в жовтні стало настільки неспокійно, що в Умані оголосили військовий стан. На перехрестях вулиць поставили солдатів з кулеметами. В училищі землеробства і садівництва припинили заняття, виключили з нього 70 активніших учнів. А дехто закликав і селян іти до міста і бити євреїв і поляків. У 1906 році уже весь Уманський повіт був у воєнному стані. А включав наш повіт тоді 18 волостей.


Дата добавления: 2015-08-02; просмотров: 76 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Культурно-освітній розвиток| Регіон в роки Першої російської революції

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)