Читайте также:
|
В 1910 році в Умані працювало 3 гімназії, 5 середніх училищ (два комерційні, землеробства і садівництва, будівельно-технічне, духовне). В них навчалось близько 2,3 тисячі душ, переважно юнаків. Діяли також 8 початкових шкіл на 700 дітей і 3 вищих початкових на 474 учні. Розвивалась освіта і в селах: станом на 1913 рік «в Уманском уезде, за исключением города Умани, в настоящее время числится детей школьного возраста (то есть 8, 9, 10, 11 лет) 34 827 человек, из которых в настоящее время обучается в школах 15 822. Остальное количество детей (19 005), то есть 50,4 % общего числа остаётся за бортом школы». Хоча фактично школу відвідували не всі записані. Дівчатка здебільшого ходили тільки у першу групу і то тільки взимку, коли дома роботи було менше. Навчання в усіх школах велось тільки російською мовою. В 1913 році від училищ вимагалось, щоб всі книги, які написано на «малорусском наречии» були вилучені із використання та відіслані в Управу, незалежно від їх змісту. В доданому до наказу списку книжок крім творів Грінченка, Нечуя-Левицького, Котляревського, Глібова, Тобілевича, Коцюбинського, перераховувались також брошури: «Розмова про сільське господарство», «Як вибирати коня», «Про городину» та інші. Не дозволялось українським людям читати українські тексти. Але такі дії викликали ще більшу протидію. Українська нація, яка досі майже вся була в селах далека від освіти і політики, поволі пробуджувалась, вчилась читати і писати, проникала в училища, в міста.
Опікувалася навчанням селян томашівська баронеса Наталія Миколаївна Мейєндорф «Она состояла попечительницей Оситнянской и Войтовской земских, Томашовской и Оситнянской церковно-приходских школ.
Главной заслугой Натальи Николаевны Мейендорф следует считать организацию и устройство кустарного дела в Уманськом уезде. Ею были приобретены первые станки-самолеты взамен крестьнских старых, приглашена была инструкторша для изящных и художественных работ, организован сбыт кустарных произведений, и в 1910 году открыто отделение Киевского кустарного Общества в с. Томашовке, где в настоящее время работает 16 ткачей и 80 вышивальщиц, которым баронесса отвела этаж в своем доме. Томашовские кустарные изделия на Уманской сельско-хозяйственной выставке», – писала уманська газета «Провинциальный Голосъ» № 26, 31 січня, 1912 р.
6.4. Наш край в період Першої світової війни,
Дата добавления: 2015-08-02; просмотров: 60 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Впровадження столипінської реформи на Уманщині | | | Революції та громадянської війни |