Трипільська культура

А якою була Уманщина багато років тому? Коли появилися перші люди на цій території? Чим вони займалися? Якими були їх вірування? Про це ми і поведемо мову.

Уманщина як Черкащина та Україна була заселена, за дослідженнями вчених, ще у давні часи. Перші люди з’явилися на території Уманщини у пізньому палеоліті. Найпоширенішою культурою на наших землях була трипільська. Вона охопила Правобережжя, береги Південного Бугу та Дністра, Прикарпаття, пізніше – Волинь, Степове Причорномор’я.

Трипільська культура розвивалась у період з ІV–ІІІ тис. до н.е. – це мідно-кам’яна епоха. Головним заняттям було рільництво. Значного розвитку набуло садівництво, рибальство і скотарство. Відбувався перехід від мотичного до орного землеробства. Трипільці першими почали використовувати метал у Південно-Східній Європі. Розвивалося гончарство. Знаряддя праці та прикраси виготовляли з кременю, каменю, кісток, рогів та глини. Досить розвинутим було прядіння та ткацтво.

Суспільною організацією носіїв трипільської культури був патріархальний рід, що складався з окремих родин. Найбільше пам’яток цієї культури зосереджено на Тальнівщині, а в нашому районі – біля Умані.

Чому ж археологічну культуру назвали трипільською? Назва походить від села Трипілля, біля Києва, де у 1893 році вперше було відкрито пам’ятки цієї культури В. Хвойкою.

На території Уманщини виявлено багато поселень цієї культури. Найвідомішими є поселення біля сіл Сушківка, Доброводи, Колодисте. У 1916 і 1926 роках біля села Сушківка проводились розкопки, під час яких знайдено залишки кількох жител трипільської культури. Вони мали глинобитні долівки, печі і споруди культового призначення. Знайдено там також різні знаряддя праці з каменю, кременю і кісток, глиняний посуд, статуетки людей, бика і барана. Особливо цікавою виявилась глиняна модель внутрішнього вигляду тодішнього житла, яка експонується в Уманському краєзнавчому музеї.

Біля села Колодисте також проводилось дослідження трипільської культури. Під час розкопок виявлено уламки жорна, кремінні вироби, частки статуеток, рештки виробів з оленячої кістки, з міді.

На високому рівні у трипільців знаходилося керамічне виробництво. Їх культуру називають ще культурою мальованої кераміки. Завдяки культу родючості виникла оригінальна пластика – статуетки тварин і жінок. З типів посуду трипільської культури, знайдених біля села Колодисте, дослідники відзначають миску чудової форми, плисковатого черепка із легко втиснутим орнаментом. Цікавою знахідкою був кістяний виріб з рогу у вигляді патика з округленими кінцями. Це, вірогідно, приладдя для роблення рівчачків на рихтованому посуді, що його знайдено у цьому ж поселенні. Поселення трипільців біля Колодистого досліджували В. М. Доманицький у 1899 році, О. А. Спицин та М. Ф. Біляшівський у 1900 році. Вчені дослідили залишки поселень і з’ясували, що поселення відноситься до пізнього періоду трипільської культури.

Поселення біля Сушківки та Доброводів вважаються поселеннями-гігантами, тому що займали вони близько 250 га. Ці поселення були виявлені військовим топографом К. В. Шишкіним у 60-х роках ХХ ст. Співробітники Уманського краєзнавчого музею обстежили поселення. У 1981 році з ініціативи директора інституту археології АН України члена-кореспондента АН України І. І. Артеменко створено спеціальну Трипільську експедицію, основним завданням якої стало вивчення феномену поселень-гігантів. Під час роботи експедиції були досліджені поселення в Доброводах, Сушківці, Ятранівці, Колодистому, Томашівці, Аполянці, Косенівці.

У селі Томашівка у 1926 р., а потім у 1928 р. проводилися розкопки під керівництвом археолога П. Курінного. Учасники розкопок розповідають, що приблизно 5 тис. р. тому на місці, де зараз розташована південно-західна частина села, було поселення. Знайдено на місці поселення залишки будинків, стіни, долівки, викладені з плит випаленої глини. Знаряддя праці та збіжжя підтверджують, що люди займались землеробством, скотарством, гончарством. Кам’яні жорна для переробки зерна, різний посуд, списи, молотки, сокири знайдені у селі, зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї. По всіх даних поселення було міського типу. У музеї є відомості про те, що в 1873 році був розкопаний О.П.Крижанівським один із трьох курганів біля Томашівки. Тоді було знайдено 5 горшків, які були наповнені золою і поставлені вверх дном. Знайдені речі експонувалися на Всеукраїнській археологічній виставці.

Збереглася в архіві музею переписка, яка вказує, що Всеукраїнский археологічний комітет (ВУАК) в листі від 25.IV.1931 року № 281 підтверджує отримання від музею 6 ящиків археологічних матеріалов для виставки.

В 1944 році із села Томашівка поступили в музей фрагмент кременевої пилочки, глиняний горщечок трипільської культури, розміром В – 5,5 см, Ш – 10 см, мідна монета Боспорського царя Статера Тейрана, чеканки 575 року Боспорської ери або 279 року нашої ери. Колгоспником Музикою, передана в музей знайдена на території села монета.

На місці сучасного мосту через автошлях Київ-Одеса в результаті археологічних розкопок було знайдено поселення трипільської культури біля села Шарин. Серед знахідок можна відзначити саму будівлю, посуд, знаряддя праці, кістки людей та тварин періоду трипілля. Ще в 1961 році неподалік цього місця, за 3 км на лівому березі р. Ятрані були проведені археологічні розвідки, в результаті яких були знайдені куски перепаленої глини, залишки завалених будівель, куски глиняних глечиків, глиняні статуетки жінок. Перша розміром 6 на 4,5 см, інші 6 на 3 см. Всі ці пам’ятки зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.

Основне заняття трипільців – мотичне землеробство. Вони вирощували пшеницю, просо, ячмінь. Збирали урожай кістяними та дерев’яними серпами з кремнієвими пластинками – вкладнями. Зерно зберігали у великих глиняних посудинах у зернових ямах. Мололи зерно на кам’яних зернотерках. Розвивалося скотарство – розводили велику рогату худобу, свиней, коней. Значне місце в господарстві посідало полювання і рибальство. У трипільців добре розвинуте було прядіння, ткацтво з волокон рослин, шерсті.

Селилися трипільці поблизу річок, або на високих берегах там, де була вода з джерел. Зводили одно- чи двоповерхові будинки з глини на дерев’яному каркасі, прямокутної форми, з двосхилим дахом, накривали соломою. Будівлі у поселенні розташовувались по колу, загорожа для тварин знаходилася у центрі. Трипільські племена залежали від природи, тому поклонялися і обожнювали її. Головним божеством трипільців була богиня родючості.

Трипільці були чудовими гончарами, хоч і не знали гончарного круга. Посуд добротний, різноманітний. З добре випаленої глини, зроблений вручну, прикрашений геометричним орнаментом, який мав символічно-культове і магічне значення. Посуд плоскодонний, різної форми і призначення жовтого кольору (від кольору глини) з орнаментом з чорної, синьої, білої фарби. Малюнок – різні лінії, кола, фігурки, зображення людей, в основному жінок. На ранньому етапі – орнамент заглиблений. Поселення трипільської культури знаходили археологи по майже всій території сучасного Уманського району. Особливо багато їх на території сіл Дмитрушки, Аполянки. Ятранівки, Іванівки, Заячківки, Бабанки, Гереженівки, Дубової, Шарин, Ятранівка, Томашівка, Колодисте, Сушківка, Доброводи.

Дата добавления: 2015-08-02