Читайте также:
|
Регулювання СТВ здiйснюeться на пiдґрунтi таких Законiв Украiни: Конституцiя Украiни, КЗпП, про зайнятiсть населення, про оплату працi, про пенсii, про вiдпустки, про iндексацiю доходiв, про захист соцiальних та трудових прав окремих категорiй громадян, про банкрутство, про колективнi договори та угод та iн..
В сферу програмно-нормативноi регламентацii СТВ входять наступнi основнi напрями:
1) Умови працi (оплата, вiдпочинок, охорона, соцiальнi гарантii).
2) Соцiальна полiтика.
3) Зайнятiсть.
4) Мiграцiйна полiтика.
5) Демографiчна полiтика.
Регламентацiя СТВ маe рiзнi рiвнi: нацiональний (генеральна угода), галузевий (тарифна угода), соцiальний (регiональна угода), пiдприeмства (колективний договiр). На кожному рiвнi вирiшуються специфiчнi проблеми регулювання трудовоi дiяльностi людей
28. Взаeмодiя i спiвробiтництво сторiн, суб’eктiв i органiв, що представляють iнтереси держави, роботодавцiв i найманих працiвникiв, як як основа мех. ф-ня системи СТВ.
Суб’eктами СТВ e: 1) наймвнi працiвники; 2) роботодавцi; 3) держава.
Найманий працiвник – це громадянин, який укладаe договiр з роботодавцем. Цей договiр найму може бути усний або письмовий, але в кожному випадку вiн визначаe соц.-тр. умови. В реальностi найманий працiвник як суб’eкт СТВ може виступати як iндивiд або певна група працiвникiв. Основою групових та iндивiдуальних вiдмiнностей виступають вiк, стать, стан здоров’я, рiвень освiти та професiйна, посадова, галузева належнiсть.Соц.-тр. вiдн. Припускаютьiснування iнститутiв, якi виступають вiд iменi найманих працiвникiв i захищають iхнi iнтереси (профспiлки). Роботодавець- людина, яка працюe самостiйно та наймаe для роботи одного або декiлькох осiб. Згiдно мiжнародноi класифiкацii роботодавець e власником засобiв виробництва. Держава як суб’eкт СТВ найчастiше виконуюe такi функцii: 1) законодавець; 2)захисник прав; 3) регулювальник. Ступiнь реалiзацii ожноi iз цих функцiй держави, характер iх поeднання в кожний конкретний момент часу визначаeться полiтичними, iсторичними та економiчними умовами розвитку держави. Соцiальне партнерство являe собою такий тип i систему вiдносин мiж роботодавцями та працiвниками, за якого в межах соцiального миру забезпечуeться узгодження iхнiх соц.-тр. вiдносин. Взаeмдiя i спiвробiтництво сторiн здiйснюeться на тристороннiй (трипартизм) спiвпрацi спiлки пiдприeмцiв, тобто роботодавцiв, профспiлок та органiв державноi влади. Для ефективного спiвробiтництва необхiдне чiтке визначеня iнтересiв кожноi з трьох основних соцiальних сил суспiльства, розумний розподiл ролей i вiдповiдальностi за визначення i реалiзацiю спiльноi соц.-ек. полiтики.
29. Держава як суб’eкт СТВ.
Держава як суб’eкт СТВ найчастiше виконуюe такi функцii: 1) законодавець; 2)захисник прав; 3) регулювальник. Ступiнь реалiзацii ожноi iз цих функцiй держави, характер iх поeднання в кожний конкретний момент часу визначаeться полiтичними, iсторичними та економiчними умовами розвитку держави.
Дежава забезпечуe правове регулювання взаeмовiдносин мiж партнерами, органiзовуe i коорденуe переговори, встановлюe гарантуe i контролюe дотримання мiнiмальних норм i гарантiй у сферi працi i соц.-тр. вiдносин (умови оплати працi, iдпочинку, соц. захосту населення тощо).
Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 58 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Становлення нових за структурою та змiстом соц.-трудових вiдносин як складова реформування. | | | Роботодавцi i iх роль у формуваннi i розвитку СТВ. |