Праця припускає визначену суспільну форму, тому що завжди є суспільним процесом. Суспільна праця це відношення окремих індивідів й колективів друг до друга:у процесі виробництва, визначена форма суспільного зв'язку.
Організація суспільної праці являє собою одну з функиий управлення суспільством, а методи, що лежать в основі загальної системи управлення суспільним виробництвом, визначають механізм управлення працею в масштабі як суспільства, так і конкретних підприємств. Методи і прииципы управлення обумовлені характером виробничих відносин, відбивають іі конкретизують зміст економічних законів і за кономерностей керування. Вони виступають як основні положення і правила, якими керуються органи управлення в силу социально-зкономнческих умов, спожившихся в суспільстві.
У той же час не слід упускати з виду, що розширення оперативно-господарської самостійності підприємств не означає відмовлення від необхідності управлення йми з боку суспільства. Держава покликана вьшолнять визначені адміністративні й организационно-распорядитсльные функції в зкономнке. З помош.ью системи мір законодавчого, исполиительного і контролюючого характеру держава здійснює управлсние економікою і її регулювання.Керування суспільною працею є складовою частиною процесу відтворення. Воно вирішує задачі стимулювання економічного росту, регулювання зайнятості, зменшення нерівності в розподілі доходів.
Свої функііии держава виконує, застосовуючи різні методи воздсйствия на економіку, що міняються в залежності від зкономических задач, матеріальних можливостей держави, накоплениого досвіду регулювання.
Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 111 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Праця та науково-технiчний прогрес. | | | Сторони соцiально-трудових вiдносин |