Читайте также:
|
|
Показник | Варіанти використання 1 т соломи | ||
при виробни-цтві гною (8 т з 1 т соломи) | при розкиданні на полі | при спалюванні в котлах | |
Собівартість одержуваних із соломи поживних речовин, тепла, грн | |||
Буде одержано добрив, кг | |||
азоту (5 кг в 1т) [1] | 6[2] | - | |
фосфору (2,5 кг в 1 т) | 2[3] | ||
калію (6,0 кг в 1т) | |||
всього NPK | |||
Ціна 1 кгNPK, грн | 8,0 | 8,0 | 8,0 |
Вартість – усього, грн | |||
Еквівалент природного газу до 1 т соломи (0,4: 1), тис. м3 | - | - | 0,4 |
Вартість (1тис. м3 = 360), дол. | - | - | |
(за курсом 8,0 грн), грн | - | - | |
Вартість добрив і газу, грн | |||
Економія коштів, грн | |||
Рівень господарської рентабельності, % |
забезпечує певну економію витрат порівняно із застосуванням мінеральних добрив.
З метою визначення обсягів використання соломи за різними напрямами підраховано виробництво соломи зернових і зернобобових культур, а також стебел кукурудзи, сої, соняшнику та ріпаку: у 2011 р. – 105,9 млн т біологічного врожаю соломи, а у віддаленій перспективі – 2020 р. – 163 млн т. На підставі проведених розрахунків валового збору соломи можна розподілити її за такими напрямами використання (табл. 11.4).
Отже, з урахуванням наявного поголів’я тварин та його приросту визначено максимальну кількість соломи для глибокої підстилки – 19 млн т у 2011 р. та 35 – у 2020 р. Це дає можливість виробити відповідно 152 і 280 млн т гною, або з розрахунку на 1 га ріллі – відповідно 4,8 і 8,8т.
Таблиця 11.4.
Розподіл обсягів виробленої соломи за
Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 57 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Ефективність альтернативних видів енергії в сільському господарстві | | | Напрямами використання, млн т |