Читайте также: |
|
Показник | 2011 р. | 2020 р. |
Біологічний урожай | 105,9 | 163,0 |
Напрями використання: | ||
- для внесення в грунт – всього | 28,8 | 37,5 |
у т.ч. за рахунок: втрат | 15,8 | 27,5 |
безпосереднього внесення (стебла кукурудзи та соняшнику) | 13,0 | 10,0 |
- на корм для тварин | 2,2 | 6,4 |
- на підстилку для тварин | 19,0 | 35,0 |
- на спалювання для одержання тепла | 55,8 | 84,1 |
Визначено також потребу соломи для годівлі тварин, втрати при збиранні, використання для безпосереднього внесення в грунт, а також для одержання тепла.
Із одержаного у 2011 і 2020 роках гною третю частину (50 і 93 млн т) можна використати для виробництва біогазу й одержати його 3100 та 5766 млн м3 при середньому виході 62 м3 біогазу з тонни гною. Крім того, на птахофабриках сільськогосподарських підприємств може бути вироблено у 2011 році 7,9 млн т гною та одержано 790 млн м3 біогазу (при виході 100 м3 з 1 т), а в 2020 р. – 1200 млн м3. У цілому у тваринництві й птахівництві можна одержати у 2011 р. біогазу 3890 і в 2020 р. – 6966 млн м3 (табл. 11.5).
Крім того, після збродження може бути одержано органічних (біологічних) добрив у 2011 р. – 1186 і у 2020 р. – 2098 тис. т NPK. Усього буде одержано економії коштів у 2011 р. 14559 млн грн, а у 2020р. – 25656 млн грн.
Обсяги економії коштів за варіантами застосування соломи як добрива наведено в таблиці 11.6.
Отже, використання соломи для виробництва гною дає змогу виробляти в найближчі роки (2011 р.) 1,37 млн т діючої речовини добрив і зекономити 5,89 млрд грн коштів із поступовим збільшенням у перспективі (2020 р.) – відповідно до 2,53 млн т NPK і 10,85 млрд грн коштів. Для цього необхідно виробляти, а не видаляти з приміщень гній, утримувати на глибокій підстилці корів і молодняку великої рогатої худоби, щоб значно збільшити виробництво гною.
Таблиця 11.5.
Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 65 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Ефективність використання соломи за різними варіантами | | | Для одержання тепла |