СКУЛЬПТУРА. У другій половині XIX ст

У другій половині XIX ст. в Україні працювали відомі скульптори: Л. Позен — автор скульптурних груп, портретів і статуеток

("Кобзар", "Запорожець у розвідці", "Жебрак"). П. Забіла — автор погрудь Т. Шевченка та О. Пушкіна.

Шедевром монументальної скульптури став пам'ятник Богдану Хмельницькому в Києві, відкритий 1888 р.

(автор М. Микешин).

МУЗИКА

Видатні представники музичного мистецтва другої поло­вини XIX ст. С. Гулак-Артемовський (1813—1873) у 1862 р. написав першу українську оперу "Запорожець за Дунаєм". Він був видатним оперним співаком.

П. Сокольський (1832—1887) створив популярні опери "Богдан Хмельницький", "Мазепа", "Майська ніч", на­писав багато романсів, пісень, вокальних ансамблів. Широко відомі його фортепіанні твори "Музичні кар­тини для фортепіано".

П. Ніщинський (1832—1896) — великою популярністю ко­ристувалися його "Вечорниці", написані до п'єси Т. Шевченка "Назар Стодоля".

М. Лисенко (1842—1912) — основоположник української класичної музики. Він — автор музики до п'єси І. Кот­ляревського "Наталка Полтавка". Творець народних музичних драм "Тарас Бульба", "Різдвяна ніч", "Утоп­лена" та ін., опери "Чорноморці".

Обробив понад 600 зразків українського музичного фольклору. Ним було видано 25 збірників українських на­родних пісень.

Для дітей написав опери: "Коза-дереза", "Пан Коцький", "Зима і весна". Крім того, він записав музичний репертуар кобзаря Ос­тапа Вересая та видав думи й пісні, що їх виконував про­славлений кобзар. М. Лисенко написав багато романсів, дуетів, хорів, сим­фонічних творів. Його твори увійшли в українську та світову скарбницю.

ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ КОМПОЗИТОРИ

М. Вербицький (1815—1870) — популярний український композитор і диригент. Написав 10 симфоній на теми українських народних пісень, два полонези, хори "Жовняр", "Пісня до місяця", "Тихий вітер", "Заповіт" та ін.

Писав музику до п'єс, що ставилися на сценах Західної України ("Підгіряни", "Троянди", "Галя" та ін.).

М. Вербицький склав музику на слова П. Чубинського "Ще не вмерла Україна"; 1864 р. її виконував хор у

Львівському українському театрі.

Пісні М. Вербицького на слова П. Чубинського суди­лося стати національним гімном, а з 1992 р. — державним

гімном України.

І. Лаврівський (1822—1878) — в його творах оживає цер­ковна музика. Широко відомі його хорові твори "Осінь", "Чом, річенько" та ін. Писав музику до теат­ральних п'єс: "Обман очей". "Роксолана".

А. Вахнянин (1841—1908) — організатор музичного життя у Львові, автор хорів: "Хор варягів", "Живем — живем", "Шалійте" та ін., багатьох сольних пісень: ("Помарніла наша доля" і т. ін.) та особливо популяр­ної незакінченої опери "Купайло".

С. Воробкевич (1836—1903) — видатний композитор Північної Буковини. Складав церковні пісні й псалми, компонував хорові твори, сольні пісні та опери. Широ­ко відомі його хорові твори: "Над Прутом", "Сині очі", "Вечір", оперета "Убога Марта" та інші музично-драматичні твори.

Дата добавления: 2015-07-25