Українська драматургія

Значним явищем української драматургії другої полови­ни XIX ст. стала творчість великих майстрів слова. М. Старицький (1840—1904) зображав життя українського села. Написав "Тараса Бульбу", "За двома зайцями". Відомі його історичні п'єси: "Богдан Хмельницький", "Маруся Богуславка", "Оборона Буші". Всього написав 25 п'єс.

М. Кропивницький (1840—1910) — його творчість стала визначним явищем у драматургії, з його іменем пов'язане становлення українського театру. Написав 40 п'єс. Великої популярності набули його драми: "Доки сонце зійде, роса очі виїсть" "Глитай, або ж павук" та ін.

І. Кароенко-Карий (1845—1907) увійшов в історію української культури борцем за національний театр, творцем соціальної драми та комедії. Його комедії "Сто тисяч", "Мартин Буруля" та п'єси "Хазяїн", "Бурлака" стали класикою. Чудово змалював образи українських жінок у "Наймичці", "Безталанній". Драматичні твори писали І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Б. Грінченко.

ТЕАТР

1864 р. — у Львові почала свою діяльність перша в Гали­чині українська професійна група "Руська бесіда" на чолі з О. Бачинським. Це був перший професійний театр Західної України.

1882 р. — М. Кропивницький створив у Єлисаветграді першу на Лівобережній Україні національну професійну групу за участю М. Заньковецької, М. Старицького, М. Садовського, А. Максимовича та ін. Наприкінці XIX ст. виникли трупи А. Садовського, П, Саксаганського, І, Карпенка-Карого. Вони гастро­лювали по Україні та поза її межами (в Росії, Білорусії, Грузії, Польщі).

1891 р. — у Києві було організовано перший постійний російський театр М. Соловцова.

Дата добавления: 2015-07-25