Національна політика російського царизму щодо України

1. Проводилася цілеспрямована політика насильницької русифікації України.

2. У російській пресі постійно пропагувалася думка, що освіта українською мовою прищеплює населенню дух відчуження від Російської імперії.

3. Існувала обов'язкова цензура друкованої продукції.

4. Українську мову витісняли з освітніх навчальних за­кладів і державних установ.

5. Царизм не визнавав існування українського народу, пе­реслідувалася національна культура.

6. Уряд заборонив викладання української мови в почат­кових класах, забороняв діяльність громад.

7. У червні 1862 р. Олександр II видав указ про повсюдне закриття недільних шкіл.

8. Було заборонено друкувати навчальну літературу укра­їнською мовою (Валуєвський циркуляр 1863 р.).

9. Заборонялося ввозити з-за кордону книги українською мовою, ставити театральні вистави (Емський указ Олек­сандра II 1876 р.)

10. Вилучалося з уживання слово "Україна", а запроваджу­валося образливе поняття "Малоросія".

11. Царський уряд провадив русифікацію українських міст.

12. Царський уряд заохочував переїзд російських чинов­ників в Україну. У 1884 р. всім чиновникам, які пере­їхали працювати в Україну, підвищили платню.

13. У 1894 р. царським указом було нагадано про заборо­ну ввезення з-за кордону українських книг.

14. У 1895 р. спеціальним циркуляром було покладено край друкуванню українських читанок для дітей.

Дата добавления: 2015-07-25