Пробудження національного життя у східній Галичині

Національну інтелігенцію на західноукраїнських землях представляло греко-католицьке духовенство, яке стало носієм української національної ідеї.

У 1808 р. — греко-католицьке духовенство домоглося відновлення Галицької митрополії (вона існувала протягом XIV ст. у Галицько-Волинській державі).

До складу митрополії увійшли три єпископства: Львівське, Перемиське, Холмське.

Місто Перемишль стало центром першої хвилі національного відродження.

1816 р. — єпископ греко-католицької церкви у Пере­мишлі Михайло Левицький та його помічник у шкільних справах Іван Могильницький організували "Товариство га­лицьких греко-католицьких священиків..."

Мало на меті поширення релігійної літератури українською мовою.

20-30-ті рр. XIX ст. — у Перемишлі створено новий культурно-освітній гурток на чолі з єпископом Іваном Снігурським, навколо якого згуртувалося невелике коло представників національне свідомої інтелігенції:

Іван Могильницький, Йосип Левицький, Йосип Лозинський, Антін Добрянський, Іван Лаврівський.

Учасники гуртка збирали і пропагували:

• історичні матеріали;

• життя і мову народу;

• усну народну творчість;

• необхідність української мови в системі початкової освіти;

• необхідність розширення мережі початкових шкіл.

Діяльність гуртка

1. З'явилися перші граматики української мови: Івана Могильницького (1822 р.); Йосипа Лозинського (1833 р.); Йосипа Левицького (1834 р.).

2. Було видано перші збірки народної творчості: Пісні польські і руські люду галицького" ^(1833 р.) Вацлава Залеського; "Руське весілля" (1835 р.) Йосипа Лозин­ського.

3. Видавалися і пропагувалися твори авторів з Над­дніпрянської України.

Дата добавления: 2015-07-25