Читайте также:
|
|
Влада - цеп тральне поняття політики. Вона означає здатність, права чи можливість одних людей спрямовувати поведінку чи діяльність інших людей на досягнення певних цілей чи результатів за допомогою різних засобів: авторитету, волі, примусу.
У політичній літературі існує безліч трактувань природи влади. Ми виділимо найбільш загальні підходи:
Психологічний підхід характеризує владу як особливу сутність, носієм якої є особистість. При цьому підході влада тлумачиться як особливе вольове ставлення суб'єкта політики до об'єкта політики. Психологічний підхід проявляєтьсл у школах психоаналізу, що розглядають вольову природу влади як природний стан людини, пов'язаний із проявом несвідомих структур в її психіці.
Соціологічний підхід не заперечує вольових витоків природи влади, але переносить акцепт на соціальну взаємодію членів суспільства та визначає владу як соціальні відносини. На думку представників цього напрямку, це виявляється в можливості однієї частини суспільства нав'язувати свою волю, певну лінію поведінки, всупереч бажанню, іншій частині суспільства.
Із позицій соціологічного підходу, влада - це завжди двостороннє від] юіиения суб'єкта й об'єкта, принаймні одна з форм соціальної взаємодії між двома сторонами (суб'єктом і об'єктом), за якої одна зі сторін (суб'єкт) має можливість і здатність нав'язувати свою волю іншій стороні (об'єктові), досягаючи при цьому поставленої мети.
Розвиток владних відносин упродовж історії людства переконує нас у тому, що чи не найважливішим мотивом підкорення одних людей іншим є страх перед покаранням. Сила влади, заснованої па страху перед покаранням за непокору, прямо пропорційна тяжкості покарання й обернено пропорційна ймовірності уникнення його в разі невиконання вимог підкорення.
Більш стабільною є влада, заснована па інтересі, оскільки особиста зацікавленість, розрахунок спонукають людей добровільно підкорятися, та робить непотрібними контроль і застосування санкцій покарання.
Максимальна сила влади досягається при ідентифікації, тобто ототожненні об'єкта влади із суб'єктом.
Політична влада - це форма соціальних відносин, яка характеризується здатністю одних соціальних суб'єктів - індивідів, соціальних груп і спільностей - підкорювати своїй волі діяльність інших соціальних суб'єктів за допомогою державно-правових та інших засобів.
Політична влада- це реальна здатність і можливість певних суспільних сил здійснювати свою волю в політиці й правових нормах, насамперед, відповідно до власних потреб та інтересів. Вона існувала не на всіх етапах розвитку суспільства. Приміром, у суспільствах, в яких не було соціальної диференціації та людина не сформувалася як особистість, не було й політичної влади, оскільки в примітивному суспільстві немає проблем регулювання різноспрямованих соціальних інтересів.
Політична влада виникає там і тоді, де і коли виникають соціальна нерівність, відмінність соціальио-класових інтересів та власне держава як інститут об'єднання суспільства.
Державу слід розглядати як найвищу форму політичної влади.
Державна влада — це, передовсім, організована воля всього суспільства, спрямована на досягнення загальних цілей і підтримку його стабільності.
Влада має свої ресурси — реальні засоби, що використовуються чи можуть бути використані для зміцнення влади та її реалізації.
За характером дії та функціональною роллю ресурси поділяються на:
• організаційні - створення організаційних структур управління, що гарантують швидке проходження владних розпоряджень до виконавців;
• нормативні - засоби дії на ціннісні орієнтації, морально-етичні норми об'єктів влади, що спрямовані на встановлення відносин соціального партнерства;
• заохочувальні - матеріальні та соціальні блага, за допомогою яких влада підтримує певні верстви населення;
• примусові-закодн силової та адміністративноїдії заневиконан-ня розпоряджень влади.
Політична влада обирає свої ресурси залежно від стану економіки, рівня життя, зрілості суспільних відносин, політичної культури, наявності політичної еліти в державі та інших чинників.
Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 98 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Ознаки, джерела і функції політичної влади | | | Легітимність влади. Основні типи легітимності |