Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Б. Українська Господарська Академія в Подєбрадах

Цілісність українського культурного простору: культура діаспори | Клапчук | КУЛЬТУРНИЙ ВНЕСОК ДІАСПОРИ | ДІЯЧІ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ В ЕМІГРАЦІЇ | Розділ 13. Мистецтво української діаспори | МІЖ ДВОМА СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ | УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ У БЕРЛІНІ | УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ У ВАРШАВІ | ПРАЦЯ УКРАЇНСЬКИХ МИСТЦІВ НА ЕМІҐРАЩЇ | ЗАКІНЧЕННЯ |


Читайте также:
  1. АКАДЕМІЯ ҐЕЙТЕНА 1 страница
  2. АКАДЕМІЯ ҐЕЙТЕНА 2 страница
  3. АКАДЕМІЯ ҐЕЙТЕНА 3 страница
  4. АКАДЕМІЯ ҐЕЙТЕНА 4 страница
  5. АКАДЕМІЯ ҐЕЙТЕНА 5 страница
  6. АКАДЕМІЯ ҐЕЙТЕНА 6 страница
  7. АКАДЕМІЯ ҐЕЙТЕНА 7 страница

Це була друга з черги українська висока школа, яка постала в Чехо-Сло-ваччині. Заснована у 1922 р. була вона приватною високошкільною організа­цією політехнічного типу і користувалась доброзичливістю місцевого населення. Завданням цієї школи було підготовляти кандидатів до самостійної господарської і технічної праці в таких ділянках, як агрономія, лісознавство, гідротехніка, економіка, статистика, кооперація. Ректором її був проф. Іван Шовгенів. УГА мала три факультети: аґрономічно-лісовий, економічно-кооперативний і інженерний. Разом більше як 50 катедр. Виклади проходили за пляном подібних чеських високих шкіл. Адміністративно УГА була у віданні чеського міністерства хліборобства і міністерства закордонних справ. Навчання було безплатне. У професорському персоналі було до 90 осіб, а число студентів доходило до 600 чоловік.

В перші роки існування УГА студентами її були майже виключно емігран­ти, а від 1926-27 pp. почала напливати сюди високошкільна молодь з Галичини, яка користувалась власною допомогою. Загал студентів був зорганізований в студентських товариствах, при яких були читальні, бібліотеки, хори, аматор­ські театральні гуртки тощо. Були там теж організовані професійні то­вариства, кооперативні, ощадностеві каси і т.п. За весь час існування закінчило цю школу 557 осіб, які згодом знайшли працю в різних європейських державах.

Виразником науково-видавничої діяльности професури УГА було 698 різ­них публікацій, підручників, монографій, а з них одна четверта — в чужих мовах. Друком періодично видавались «Записки УГА», а з 1927 р. наладнано контакти з чужинецькими науковими колами.

У 1932 р. чеська влада припинила субсидії для УГА і тоді постав на її місці Український Технічно-Господарський Інститут позаочного навчання (УТГІ). Ректором його став спершу проф. Борис Іваницький, а пізніше відомий економіст проф. Борис Мартос.

УТГІ зумів розбудувати свою програму і в роках 1932-37 749 осіб були його студентами. Мав він чотири відділи: економічно-кооперативний, високу школу політичних наук, курси агрономії і курси українознавства. Студентами-заочниками були учителі, хлібороби, ремісники, урядовці, кооператори та особи інших професій.


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 113 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
А. Український Вільний Університет (УВУ)— Відень-Прага| Ґ. Українське Товариство Прихильників Книги в Празі

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)