Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Український науковий інститут у Берліні

Цілісність українського культурного простору: культура діаспори | Клапчук | КУЛЬТУРНИЙ ВНЕСОК ДІАСПОРИ | ДІЯЧІ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ В ЕМІГРАЦІЇ | Розділ 13. Мистецтво української діаспори | МІЖ ДВОМА СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ | А. Український Вільний Університет (УВУ)— Відень-Прага | Б. Українська Господарська Академія в Подєбрадах | ПРАЦЯ УКРАЇНСЬКИХ МИСТЦІВ НА ЕМІҐРАЩЇ | ЗАКІНЧЕННЯ |


Читайте также:
  1. А. Український Вільний Університет (УВУ)— Відень-Прага
  2. Аякже .І так скільки часу втратив. Рябокінь мій ровесник ,а встиг художнє училище закінчити , і до педінституту на заочне вступити, а я ще й атестату за середню школу не маю.
  3. ПЕРШИЙ СТАЦІОНАРНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР
  4. Політичні інститути
  5. Програма соціологічного дослідження - науковий документ методологічних і процедурних основ дослідження соціального об’єкту.
  6. Східноукраїнський центр громадських ініціатив (СЦГІ) оголошує конкурс на заміщення посади менеджера з комунікацій
  7. Тема: Держава – основний інститут політичної системи.

Це був другий поважний осередок української науки на еміграції, зокрема заслужений в популяризації її серед німецького і взагалі чужинецького науко­вого світу. Постав він заходами гетьмана Павла Скоропадського у 1926 p., a його першим директором в роках 1926-31 був був. міністер освіти в гетьман­ському уряді в Україні, історик Дмитро Дорошенко. На початках свого існу­вання Інститут ставив своїм завданням підготову молодих адептів до наукової праці, видавання наукових творів та ведення дослідницької праці. Другим директором Інституту (від 1932 р.) став філософ та історик української культури, Іван Мірчук, і залишився на цьому становищі аж до вибуху Другої світової війни. За його головства Інститут розгорнув широку науково-інфор­маційну діяльність. У 1934 р. Інститут став державною інституцією, прикрі­пленою до Берлінського університету, і виклади його оголошувались у програмі університетських лекцій.

З цього часу Інститут поширив скалю своїх наукових завдань, а до них належало: а) плекати українську науку і культуру на території Німеччини;

б) нав'язувати і поширювати наукові зв'язки з чужинецьким науковим світом;

в) викликати зацікавлення українською науковою проблематикою;

г) опікува­тися академічною молоддю.

Інститут старався притягнути до співпраці най­кращі наукові сили, а при ньому були зорганізовані дослідчі катедри україн­ської історії, народного господарства, релігійних відносин, українського права, матеріяльної культури, мови, письменства, етнографії і етнології. Інститут вів систематичні курси українознавства, а крім цього організував виклади у різних німецьких наукових інституціях.

Інститут видавав періодично в українській і німецькій мовах свої «Записки», «Звідомлення» і «Вісті». При Інституті була зорганізована бібліо­тека, архів преси і бюро наукової інформації. При Інституті працювали видатні українські науковці: історики Ст. Томашівський, Д. Олянчин, В. Кучабський; літературознавці Б. Лепкий, М. Гнатишак, К. Чехович, філософ Дм. Чижевський та інші.


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 87 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Ґ. Українське Товариство Прихильників Книги в Празі| УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ У ВАРШАВІ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)