Український науковий інститут у Варшаві

Побіч Праги і Берліну, третім важним науковим осередком української науки стала Варшава. Тут, у столиці Польщі, передовим діячам петлюрівської еміграції пощастило переконати польські державні кола про потребу наукового осередку, який міг би розробляти українську наукову проблематику взагалі, а радянської України зокрема. Таким чином прийшло до створення у 1930 р. Українського Наукового Інституту. Очолював його перших 8 років відомий громадсько-політичний і науковий діяч Олександер Лотоцький, а ос­танні два роки А. Яковлів. Генеральним секретарем був відомий мовознавець-славіст Роман Смаль-Стоцький. За десять років свого існування варшавський Інститут зумів розгорнути широку науково-видавничу діяльність. До його заслуг треба зарахувати видання понад 40 наукових книжкових видань з різних ділянок українознавства, а теж повного, наукового 13-томового видання творів Шевченка.

* * *

Крім Українського Наукового Інституту у Варшаві активно працювало Українське Військово-історичне Т-во, яке видавало свої збірники «За держав­ність». Тут теж розвинув свою видавничу діяльність був. ректор Кам'янець-Подільського університету, визначний культурний діяч, славіст, мовознавець, національно-церковний діяч, пізніше митрополит Української Греко-право-славної Церкви в Канаді, Іван Огієнко. Видавав він унікальний журнал, присвячений справам вивчення української мови «Рідна Мова» і другий — «Культура».

* * *

Врешті, для повного образу праці української еміграції у науковій ділянці, треба згадати Париж, де було засновано Бібліотеку ім. Симона Петлюри, що при ній зосереджувалось наукове життя українських емігрантів у Франції. Найбільше активности і заслуг проявив на французькому терені історик і публіцист Ілля Борщак своїми науковими працями у французькій мові про гетьмана Мазепу і Пилипа Орлика.

Дата добавления: 2015-07-25