Читайте также: |
|
1864 р. — реформа освіти.
Усі типи початкових шкіл дістали назву початкових народних училищ:
• однокласних з трирічним терміном навчання,
• двокласних, в яких навчалися п'ять років;
• у 1872 р більшість повітових початкових училищ реорганізували в шестирічні міські училища. Зростала кількість початкових шкіл. Наприкінці XIX ст. їх було 17 тис, але вони охоплювали лише третину дітей.
70% дітей залишалися поза школою. Чимало народних училищ відкривали земства. Вони збільшили асигнування на утримання та будівництво шкіл з 1871 р. по 1895 р. у 6 разів. Навчання велося російською мовою. Виникали недільні школи для дорослих, де навчалися неписьменні селяни і робітники.
В їх створенні велику роль відігравали В. Антонович, П. Чубинський та ін.
1859 р. — Відкрито першу недільну школу для дорослих у Києві. Згодом такі навчальні заклади виникли в Одесі, Харкові, Полтаві та інших містах.
У 1859—1862 рр. в Україні було створено ПО недільних шкіл. Викладання в них велося українською мовою. 1862 р. — царський уряд заборонив недільні школи. 70—80-ті рр. XIX ст. — вони відновили свою роботу. Відігравали важливу роль у поширенні знань серед народу.
На західноукраїнських землях 1869 р. — реформа освіти.
Було запроваджено обов'язкове навчання всіх дітей віком до 14 років.
Утім, більшість дітей не відвідувала школу через бідність, відсутність шкільних приміщень і вчителів. На західноукраїнських землях неписьменних було 70-75%, а в гірських районах — 90% населення. Українська мова в початковій школи не була заборонена, але через відсутність українських учителів у багатьох школах Східної Галичини навчання велося польською мовою, у Північній Буковий; — німецькою, в Закарпатті — угорською.
Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 64 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
ВИСНОВОК | | | СЕРЕДНЯ ОСВІТА |