Архітектура. Найголовніше досягнення містобудування тієї епохи – втілення принципу регулярної

Найголовніше досягнення містобудування тієї епохи – втілення принципу регулярної забудови. Містобудування ХVI – перш. пол. ХVII ст. зазнало відчутного впливу європейського Відродження. Особливо яскраво ренесансні риси втілені в західноукраїнських містах. Провідне місце в архітектурі Відродження належить світським будівлям – ратушам, замкам-палацам, житлам міщан. Унікальним зразком ренесансного будівництва став ансамбль львівських споруд: будівлі на площі Ринок – будинок Корнякта, Чорна кам’яниця, пам’ятки, що пов’язані зі львівським Успенським братством – Успенська церква, каплиця Трьох святителів, вежа Корнякта. Авторами цих проектів були Павло Римлянин, Войтех Капінос, Амброджо Прихильний, Петро Барбон та ін. Найнаочніше засвідчують ренесансні риси в архітектурі каплиць Боїмів та Камп’янів. Ці пам’ятки оздоблені розкішним різьбленням, у якому поєднуються біблійні сюжети, реалістичні зображення-портрети, витончені орнаменти з грон винограду і квітів аканта.

Основу фортифікації становили високі й товсті мури, на яких споруджувалися вежі. Така, відпрацьована в попередню епоху баштова система укріплень, застосовувалася до кінця ХVII ст. При цьому міські укріплення часто будували з дерева. Дерев’яна фортеця була неодмінною ознакою міста на землях Подніпров’я та Лівобережжя, де не існувало інших будівельних матеріалів. Дерев’яні захисні споруди мав тогочасний Київ. В оборонній архітектурі застосовувалися й нові способи будівництва. По-іншому зводили захисні мури: вони стали нижчими, проте значно ширшими. Винаходом тих часів були бастіонні укріплення. У ХVI ст. унаслідок будівельних робіт нових обрисів набув славнозвісний Луцький замок. Було перебудовано й замок в Острозі. Протягом ХVI – поч. ХVII ст. перебудовувалась і Кам’янець-Подільська фортеця. Її обклали каменем, звели нові вежі. Слави нездоланних фортець у ХVII ст. зажили замки-бастіони у Бродах та Бережанах. Замки у Збаражі, Золочеві й Підгірцях поєднують риси оборонної архітектури з палацовою. Оборонні палаци – так називають подібні споруди – здебільшого будувалися для відпочинку магнатів-воєначальників. Потреби оборони враховувалися також під час будівництва культових споруд. Великі монастирі подекуди набували вигляду справжніх фортець, захищених міцними мурами з вежами-бастіонами. Такими, зокрема, є Троїцький монастир у Межиріччі, Успенський Почаївський монастир. До оборони пристосовувалися й окремі храми, як, наприклад, П’ятницька церква у Львові, Успенська церква А.Киселя в селі Низкиничі на Волині.

Дата добавления: 2015-07-25