Читайте также:
|
Культура відбиває світогляд народу, його національну самосвідомість, своєрідність філософського мислення, розуміння основних проблем загальнолюдського і власного буття як етнографічно конкретної частини людства. У культурі втілені етичні ідеали українського народу, його естетичні погляди і смаки, виражені притаманними лише йому художніми образами і логічними поняттями, закріпленими в національній мові, традиціях, нормах і звичаях.
Особливості культури нації, своєрідність її еволюції визначають зовнішні і внутрішні фактори. До зовнішніх належить тривалий час колонізації України, відсутність державності та географічне розташування. До внутрішніх факторів відносять національний характер і національну свідомість українців, зв’язок між фольклорно-традиційною і професійною культурою. Для української культури характерні гуманізм і фольклорне підґрунтя.
Періодизація української культури:
- Охоплює часовий відрізок від її витоків до прийняття християнства.
- Час існування княжої держави Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
- Литовсько-польська доба.
- Козацько-гетьманський період.
- Національно-культурне Відродження.
- Сучасна українська культура.
2. Культура Київської Русі і Галицько-Волинського князівства
Писемність
Вже в др. пол. IХ - на поч. Х ст. в наших предків існувало письмо. Із прийняттям християнства поширилася церковнослов’янська або староболгарська мова. Вона істотно відрізнялась від живої тогочасної української мови, якою користувалися в усному мовленні. До нашого часу від доби Київської Русі та Галицько-Волинського князівства збереглося мало книг. Найдавнішими з-поміж них є: Реймське Євангеліє, Остромирове Євангеліє, «Ізборник Святослава» 1073р. та «Ізборник» 1076р., Мстиславове Євангеліє.
Освіта
Численні джерела свідчать про високий рівень розвитку освіти за часів Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Щоправда, безпосередніх відомостей про тогочасні школи або про кількість освічених русичів відомо не багато. Піклування про освіту від часів запровадження християнства перебрали держава й церква. За князювання Володимира в Києві вже існувала школа для навчання дітей з найближчого оточення князя. Існувала школа й при Софійському соборі. Року 1086 онука Ярослава Мудрого Янка Всеволодівна заснувала в Київському Андріївському монастирі школу для жінок. Монастирі були центрами освіти і в Галицько-Волинському князівстві. Знахідки берестяних грамот у Звенигороді та Бересті, а також бронзових та кістяних писал у Звенигородці.
Перемишлі, Галичі, Острозі переконують, що книжна наука розвивалася не тільки в стольних градах, а й у різних частинах галицької та волинської земель.
Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 103 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Культура Нового часу | | | Наукові знання |