Мета й завдання уроку

СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ТА СЦЕНАРІЮ УРОКУ МУЗИКИ

Мета й завдання уроку

Кожний учитель перед проведення уроку музики має скласти його план та розробити сценарій проведення.

План уроку — це письмове формулювання його етапів, мети й завдань, фіксація музичного й додаткового матеріалу.

Сценарій уроку — докладний виклад його ходу з визна­ченням музичних прикладів, формулюванням запитань до уч­нів і можливих відповідей, описом методів і прийомів навчан­ня, домашнього завдання.

Сценарій забезпечує вчителеві можливість проводити урок упевнено, не гаючи часу на пошук форми викладу матеріалу.

Спочатку потрібно вивчити й проаналізувати програмний матеріал теми, за якою доведеться проводити урок, що є не­одмінною умовою грамотного планування. Потім — визна­чити мету уроку, тобто те, чого слід досягти на ньому.

Учитель повинен усвідомити й зафіксувати насамперед основну мету кожного уроку на основі аналізу конкретних музичних творів. Водночас слід урахувати, що навчальний ма­теріал іноді дає змогу реалізувати кілька завдань. (навчаючого, виховного, розвиваючого характеру). На­приклад, на уроці у другому класі планують повторити з дітьми «Пісню про прикордонника» С. Бугославського і розучити піс­ню Р. Бойка «Ми з мамою». На цьому уроці доцільно постави­ти дві виховні мети: викликати в дітей почуття захоплення смі­ливістю прикордонників; збудити почуття ніжності, чуйності.

Визначення дидактичної мети уроку пов'язано з перспективою набуванням школярами знань, умінь, навичок. Завдання мають частковий характер і спрямовані на вирішення мети.Вони мають бути сформульовані конкретно. На­приклад:

1.На матеріані пісні А.Філіпченка “Зацвіла в долині”навчити дітей співати легко, правильно розподіляти дихання, розспівувати один склад на два звуки.

2. Слухаючи “Старовинну пісню” С.Людкевича, навчити визначати темп, характер твору його динамічні відтінки.

3. Підчас розучування пісні Р.Бойка “Ми з мамою” збудити почуття ніжності, чуйності.

Коли планують урок, добирають найважливіші завдання, які реально можна розв'язати за певний час. Недоцільно пе­ревантажувати урок завданнями, оскільки це призводить до їх поверхового вирішення.

Важливе значення має перспективне плану­вання, що є основою наукової організації педагогічної праці. Відомо, що кожний урок пов'язаний як з попередніми, так і з наступними. Відсутність зв'язку між ними може призвести до того, що один буде перевантажений навчально-виховними завданнями, інші — недовантажені.

Найзагальніший вид планування — річний календарний план. Він має містити теми й кількість уроків з кожної з них.

Згідно з річним календарним планом учитель здійснює тематичне й поурочне планування. Тематичне планування потрібне для того, щоб визначити основну мету й завдання уроків з тієї чи іншої теми й оптимальні шляхи їх реалізації. Щоб усвідомити логіку навчально-виховного процесу, треба визначити, яке місце посяде конкретний урок у системі уро­ків з певної теми. Запропонована схема тематичного плану допоможе вчителеві побачити перспективу своєї діяльності і скласти поурочні сценарії.

Схема тематичного планування навчального матеріалу мо­же бути такою:

№ уро­ку	Тема уроку та його мета	Основні завдання уроку	Опорні знання	Нові поняття

Музичний матеріал	Додатковий матеріал з інших видів мистецтва	Домашнє завдання	Методична й додаткова література

Загальній дидактичній меті може бути підпорядковано кілька часткових завдань. Наприклад:

Мета уроку: Засвоїти значен­ня опер М. Ли­сенка в україн­ській і світовій музичній куль­турі.

Завданнями уроку можуть бути:

1. Охарактеризувати опери «Коза-дереза», «Пан Коцький».

2. Усвідомити зміст і значення опери М. Лисенка «Зима і Весна».

3. Проаналізувати засоби музичної виразності в оперних творах М. Лисенка (фрагменти).

4. Охарактеризувати літературні джерела, ви­користані М. Лисенком.

5. Визначити зв'язки творчості М. Лисенка з музичним фольклором.

Конкретизуючи завдання навчання, потрібно враховува­ти логіку їх супідрядності. Нерідко вчителі надмірно захоп­люються частковими завданнями, для реалізації яких витра­чають багато часу. Порушення логіки супідрядності частко­вих завдань і загальної мети призводить до того, що засоби навчання стають його метою. Це стосується, зокрема, музич­ної грамоти (вивчення нот, тонової будови мажорної і мі­норної гам, інтервалів тощо).

Якщо на уроці планують вивчати елементи нотної гра­моти, не слід обмежуватися формуванням у школярів знань, які мало що дають для їхнього загальномузичного розвитку. Наприклад, під час ознайомлення з інтервалами важливо, щоб діти сприйняли своєрідність звучання в їхньому мело­дичному русі, консонансність і дисонансність різних гар­монічних інтервалів. Доцільно привернути увагу учнів до того, що з великої терції починається мажорний тризвук, з малої — мінорний; запропонувати їм скласти мелодію, яка починається з того чи іншого інтервалу. Тільки коли вчи­тель зуміє підпорядкувати вузькі дидактичні завдання більш широ

ким, навчання буде розвиваючим.

Кожний урок впливає на зміни в розвиткові уваги, спо­стережливості, мислення, уяви, пам'яті, а також спеціаль­них музичних здібностей учнів: почуття метроритму, емо­ційної чутливості, музичного слуху (звуковисотного, ладо­вого, гармонійного, тембро-динамічного, внутрішнього). Зважаючи на це, доцільно на основі матеріалу, що вивчає­ться, поряд з дидактичними завданнями визначити й за­вдання розвитку. Проте немає потреби формулювати загальні завдання розвитку, які мають бути розв'язані в процесі навчання, оскільки узагальнене формулювання підходить для будь-якого уроку, але не дає уявлення про конкретну мету кожного з них.

Наприклад, у зв'язку з конкретним спрямуванням навчання можуть бути такі завдань розвитку:

Дата добавления: 2015-07-21