Редагування перекладу. Газетно-журнальні видання. Редагування навчальної літератури. Редагування технічної літератури. Комунікаційні технології

1. КС і переклад. 2. Генералізація і конкретизація у перекладі лексичних МЗ. 3. Паронімічна атракція у перекладі. 4. Контекстуальне відтворення фразеологізмів. 5. Фонетична адаптація і лексичний перенос. 6. Основні тенденції в діяльності світових ЗМІ (за Р. Блюмом). 7. Редакційні наради в редакціях періодик як форма колективної творчості (різновиди). 8. Правила наближення інтересів у практиці сучасних періодичних видань. 9. Інформаційні жанри матеріалів преси. 10. Аналітичні жанри в пресі. 11. Сатирично-гумористична публіцистика в газетно-журнальних виданнях. 12. Ознаки якісного газетно-журнального видання. 13. Способи заверстування заголовків на газетній/журнальній смузі. 14. Особливості підготовки і випуску навчальних видань. Основні українські видавництва навчальної літератури. 15. Основні науково-методичні вимоги до різних видів навчальних видань з врахуванням їх функціонального призначення. 16. Класифікація навчальної літератури. Типологічна характеристика навчальних видань. 17. Сучасний погляд на розвиток функцій підручника та їх врахування редактором при підготовці видань до друку. 18. Основні етапи роботи редактора над авторським оригіналом навчального видання. 19. Особливості редагування ілюстративного матеріалу в різних видах навчальних видань. 20. Визначення редактором структурних елементів і засобів їх подання в сучасному підручнику. Забезпечення єдності форми і змісту. 21. Особливості підручників для різних видів освіти та їх врахування редактором при підготовці видань до друку. 22. Особливості передавання інформації в технічній літературі. 23. Робота редактора над мовою і стилем технічних публікацій. Спеціальна термінологія і професійна лексика.

24. Робота редактора над таблицями і висновками в технічних виданнях. Методи перевірки достовірності табличного матеріалу. 25. Види зображальних матеріалів у технічних виданнях і особливості їх опрацювання редактором. 26. Особливості редакційної підготовки виробничо-практичних видань.

3. ІСТОРІЯ ВИДАВНИЧОЇ СПРАВИ. ВИДАВНИЦТВО В РИНКОВИХ УМОВАХ 1. Українська рукописна книга, її виготовлення. 2. Оздоблення рукописної книги. 3. Вітчизняні книжкові шедеври ХІ-ХVІ ст. 4. Концепція Ів. Огієнка і західних науковців щодо витоків українського друкарства. 5. Зародження друкарства у світі. 6. Зародження книгодрукування в Україні. 7. Іван Федоров – фундатор українського книгодрукування. 8. Видавнича діяльність друкарні при Києво-Печерській лаврі. 9. Відомі діячі київського книговидання (ХV- ХVІІ ст.). 10. Українська книга в період визвольних змагань (1917-1920 рр.). 11. Становлення наукового книговидання в Україні. 12. Цензура видавничої справи в Україні. 13. Становлення видавничої мережі радянського типу. 14. Видавнича справа в незалежній Україні. 15. Формування нової структури видавництв на поч. 90-х років ХХ ст. 16. Законодавча база в галузі українського книговидання сьогодні. 17. Нормативно-правове регулювання видавничої справи. 18. Видавнича справа і видавнича діяльність. Суб’єкти видавничої справи. 19. Видавництва і видавничі організації. Права та обов’язки видавця. 20. Види і організаційні форми видавництв у ринкових умовах. 21. Роль і функції редактора в сучасному видавництві. Трансформування редакторської професії в ринкових умовах. 22. Політика програм у комерційному видавництві. Участь редактора в розробленні видавничої програми. 23. Участь редактора в розробленні маркетингової стратегії видавництва. 24. Участь редактора у формуванні рекламної кампанії видавництва. 25. Шляхи редакторського забезпечення конкурентоздатності видань на книжковому ринку

9. Законодавство з видавничої справи. Загальна характеристика (Нормативно-правове регулювання видавничої справи)

Законодавчу систему України з видавничої справи складає низка законів, кодексів та урядових постанов. Редактор-видавець зобов'язаний не лише досконало засвоїти їх, а й ретельно стежити за змінами й доповненнями, які пе­ріодично приймаються на парламентському чи урядовому рівнях. Адже від цього залежатиме ефективність діяльності видавництва чи видавничого підрозділу, повнота реалізації намірів, проголошених у видавничій програмі.

Умовно українську законодавчу базу, якою регулюються відносини у сфері видавничої справи, можна поділити на дві групи:

1. Закони та підзаконні акти, що мають безпосереднє відношення до діяльності редактора-видавця.

2. Закони, кодекси, підзаконні акти, що мають від­ношення до діяльності редактора-видавця в окремих ви­падках.

До першої групи відносяться:

а) Конституція України;

б) Закони України:

• "Про видавничу справу";

• "Про авторське право і суміжні права";

• "Про обов'язковий примірник документів";

• "Про інформацію";

• "Про державну таємницю";

• "Про підприємництво";

• "Про підприємства в Україні";

в) Постанови Кабінету Міністрів України:

• "Про державний реєстр видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції";

• "Про порядок доставлення обов'язкових примірни­ків документів";

• "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права та суміжних прав".

До другої групи відносяться:

А) Закони України:

• "Про об'єднання громадян";

• "Про свободу совісті та релігійні організації";

• "Про захист суспільної моралі";

• "Про рекламу";

• "Про бібліотеки і бібліотечну справу".

б) Кодекси України:

• "Господарський кодекс України";

• "Кримінальний кодекс України";

• "Про адміністративні правопорушення";

в) Постанови Кабінету Міністрів України:

• "Про затвердження порядку ведення обліку отри­маних валових доходів і валових витрат під час про­вадження видавничої діяльності, виготовлення і роз­повсюдження книжкової продукції".

Дата добавления: 2015-07-20