Читайте также:
|
|
Свині належать до всеїдних тварин і можуть давати високоякісну продукцію при використанні як концентрованих, так і частково зелених, соковитих (картопля, буряки, силос), грубих (трав¢яне борошно) кормів, а також харчових відходів. Це дозволяє знижувати собівартість продукції та більш раціонально використовувати зернові корми.
Свині добре перетравлюють усі поживні речовини, крім клітковини. Поїдання кормів у них обмежене розмірами шлунку. В той же час свині, характеризуючись високою плодючістю, скоростиглістю та енергією росту, потребують біологічно повноцінної годівлі.
Сучасні деталізовані норми годівлі передбачають забезпечення потреби свиней у 27 поживних речовинах.
Забезпечення свиней обмінною енергією повинно знаходитися відповідно фізіологічних можливостей поїдання сухої речовини. Нормування сухої речовини та концентрації поживних речовин у ній - одна з найважливіших умов одержання високої продуктивності свиней.
Концентрація енергії в 1 кг сухої речовини залежить від вмісту в ній клітковини. Протеїн зумовлює ріст і розвиток тварин, впливає на продуктивність і якість продукції, стан здоров¢я, відтворну здатність, розвиток плоду, молочність маток, життєздатність приплоду. Витрати кормів на одиницю продукції в значній мірі залежать від збалансованості раціону за протеїном (табл. 33).
Ефективність використання протеїну, а відповідно і потреба в ньому, залежать від збалансованості раціону за амінокислотами. Нестача у раціоні хоча б однієї з десяти незамінних амінокислот впливає на організм таким же чином, як і нестача білка в цілому. У раціонах свиней лімітуючими (критичними) амінокислотами є лізин, метіонін, рідше триптофан. Збагачення раціонів, ними проводять за рахунок їх синтетичних препаратів.
Вуглеводи у раціонах свиней – основне джерело енергії. Нормують з них тільки клітковину, оскільки остання визначає об¢єм раціону та впливає на концентрацію в ньому поживних речовин. Підвищення вмісту клітковини у
33. Ефективність відгодівлі свиней із різним рівнем протеїну в раціонах
(за період від 20 до 90 кг)
Склад раціону | Перетравного протеїну на 1 к.од., г | Середньодобовий приріст, г | Витрати к.од. на 1 кг приросту |
Кукурудза, ячмінь, цукрові буряки, молоко збиране, горох, мінеральні добавки | 95-100 | 4,7 | |
Кукурудза, ячмінь, цукрові буряки, мінеральні добавки | 7,2 |
Раціонах свиней на відгодівлі з 7,2 до 12,7% сухої речовини на 15-20% знижує середньодобовий приріст живої маси, на 7-14% підвищує витрати кормів на одиницю приросту живої маси за умови зниження коефіцієнтів перетравності органічних речовин від 85 до 62%.
Жири кормів необхідні як джерело енергії та матеріал для побудови тканини й органів свиней. Для нормального розвитку тварин необхідні у першу чергу ненасичені жирні кислоти (лінолева, ліноленова, арахідонова), які не синтезуються в організмі, а тому повинні надходити з кормом. Потреба у сирому жирі для свиней становить близько 4%, у тому числі лінолевої кислоти для поросят близько 1,6%, дорослих свиней 1,3% від сухої речовини раціону.
Деталізованими нормами для свиней значно розширено перелік необхідних вітамінів для забезпечення нормальної життєдіяльності організму. Надлишок або нестача одного з них може посилити чи послабити вплив одного або декількох інших вітамінів.
Мінеральні речовини повинні повністю задовольняти потребу в них, забезпечувати необхідні співвідношення між ними. Із розрахунку на 1 кг сухої речовини раціону оптимальною потребою свиней у кальції є 6-8 г, фосфорі – 5-6 г, співвідношення їх у раціоні – від 1:1 до 2:1. Для забезпечення потреби у натрії та хлорі до раціону вводять кухонну сіль у кількості 0,2-0,3% для поросят-сисунів і відлучених поросят і 0,4-0,5% - для інших виробничих груп. Мінімальна потреба у мікроелементах становить: кобальту 0,1 мг, міді – 5 мг, цинку 22-28 мг і марганцю 22-23 мг на 1 кг сухої речовини раціону.
Типи годівлі та структура раціонів. Тип годівлі визначається процентним співвідношенням видів кормів за поживністю. Розрізняють такі типи годівлі свиней: концентратний, коли від 75-85% до 100% поживності раціону припадає на концкорми, а решта – буряки, комбінований силос, морква та ін.; концентратно-картопляний, при якому концентрованих кормів у раціоні - 50-70%, а картоплі й коренеплодів 30-50% (табл. 34).
34. Орієнтовна структура річних раціонів для свиней, за поживністю, %
Види господарств | Конц. корми | Трав¢яне борошно | Соковиті корми | Зелені корми | Молоко | |
незбиране | збиране (відвійки) | |||||
Товарні (більшість господарств) | 4,5 | 0,5 | 3,0 | |||
Спецгоспи | 3,0 | - | 1,0 | |||
Державні комплекси | - | - | - | - | - |
Підготовка кормів до згодовування сприяє поїданню та більш ефективному використанню їх свинями. Зернові корми згодовують свиням у сирому або запареному вигляді. Їх поживність та перетравність підвищується при згодовуванні у розмеленому вигляді (до часток 0,2-1,0 мм). Буряки, моркву, гарбузи використовують у сирому вигляді або у складі комбінованих силосів, картоплю, як правило, - запарену. Зелену траву перед згодовуванням подрібнюють до часток розміром 10-15 мм і згодовують разом із концентратами. Свиней годують сухим або зволоженим комбікормами або мішанками з іншими кормами вологістю до 70%. Кращою вважають регламентовану годівлю тварин, два-три рази на добу залежно від віку, фізіологічного стану та складу раціону.
Велике значення має фронт годівлі – довжина годівниці на голову. Прийняті такі норми для окремих груп тварин: кнури-плідники та свиноматки – 45 см, ремонтний і молодняк на відгодівлі – 30, поросята після відлучення – 25, поросята – сисуни – 15 см.
5.8.6.1. Годівля кнурів
На статеву активність, якість сперми, довголіття плідників впливають умови годівлі, утримання та інтенсивність їх використання. Кнури повинні мати заводську (середню) вгодованість і бути досить енергійними. Незабезпечення кнурів енергетичним матеріалом, високоякісним протеїном, мінеральними речовинами та вітамінами порушує процеси сперматогенезу, погіршує якість сперми, що призводить до перегулів і прохолосту свиноматок. Потреба кнурів у поживних речовинах залежить від їх живої маси, віку і статевого навантаження.
Повновікові кнури на кожні 100 кг живої маси повинні одержувати 1,5 к.од., а молоді, що ростуть – 1,8 –2,0 к.од. Раціони для кнурів повинні бути невеликі за об¢ємом, тому потреба у сухій речовині для підростаючих кнурів визначена в 1,7 кг, а для дорослих 1-1,3 кг на 100 кг живої маси за концентрацією енергії 1,28 к.од. в 1 кг сухої речовини, або 1,1 к.од. в 1 кг повнораціонного комбікорму. Для задоволення кнурів протеїном, мінеральними речовинами та вітамінами необхідно включати до раціону 120-140 г перетравного протеїну, 6-7 г кальцію, 5-6 г фосфору, 5 г кухонної солі та 10-15 мг каротину на кожну кормову одиницю раціону (табл.35).
35. Орієнтовні раціони для кнурів при помірному їх використанні,
кг на голову за добу
Корми | Жива маса кнурів, кг | |||||||
до 2 років | старше 2 років | |||||||
160-180 | 200-250 | 251-300 | ||||||
П е р і о д и | ||||||||
Зимовий | Літній | Зимовий | Літній | Зимовий | Літній | |||
Комбікорм | 2,7 | 2,7 | 2,8 | 2,5 | 3,0 | 2,7 | ||
Буряки, морква, силос | 2,5 | - | 2,5 | - | 3,0 | - | ||
Трав¢яне борошно | 0,3 | - | 0,3 | - | 0,5 | - | ||
Збиране молоко | 1,5 | 1,5 | 2,0 | 2,0 | 2,0 | 2,0 | ||
Зелена маса бобових трав | - | 3,0 | - | 3,0 | - | 4,0 | ||
Знефторений фосфат, г | ||||||||
Кухонна сіль, г | ||||||||
Тип годівлі кнурів – концентратний. До раціону включається 80-85% концентрованих кормів, у склад яких входять шроти, відвійки, рибне та м¢ясне борошно для балансування раціонів за протеїном, незамінними амінокислотами, вітамінами. Улітку до раціонів кнурів уводять 2-3 кг зелених кормів і до 3 кг соковитих кормів узимку.
Раціони балансують за мінеральними речовинами, уводячи до них кухонну сіль, преципітат, солі мікроелементів. Улітку кнурів слід забезпечувати пасовищем, узимку – моціоном на вигульних майданчиках.
Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 73 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Система цілорічних опоросів, ізольоване цехове утримання виробничих груп тварин і повноцінна їх годівля забезпечує одержання 18-20 ц м¢яса на основну свиноматку за рік. | | | Недостатню кількість макро- та мікроелементів, вітамінів поповнюють у раціонах шляхом збагачення концентратної частини відповідними добавками. |