Читайте также:
|
5.8.5. Технологія розведення свиней
Структура стада. Під структурою стада розуміють співвідношення в стаді свиней різних статевих і вікових груп. Вона повинна забезпечувати планове відтворення поголів¢я й певний обсяг виробництва свинини. Структура стада змінюється залежно від спеціалізації господарства. Так, у племінних господарствах велику питому вагу в стаді займають основні матки, кнури та племінний молодняк до часу його реалізації. У товарних господарствах по виробництву свинини найбільшу питому вагу займає відгодівельний молодняк. В індивідуальних господарствах ведуть як відгодівлю молодняку, так і вирощування молодняку для реалізації, що й визначає відповідну структуру стада.
Основні матки – найкращі, найбільш продуктивні тварини, від яких одержують молодняк як для ремонту свого стада, так і реалізації. Вони повинні бути здоровими, мати міцну конституцію та відрізнятися гарними материнськими якостями.
У племінних господарствах плодючість маток повинна бути не нижче 11,5-12,5 поросят, молочність – 55-60 кг і маса гнізда у двомісячному віці 195-220 кг. У товарних господарствах ці показники можуть бути дещо нижчими: плодючість 10-11 поросят, молочність – 48-50 кг і маса гнізда у двомісячному віці не менше 160 кг.
Маток основного стада використовують до чотирьох- п’ятирічного віку, одержуючи від них шість-сім опоросів. У племінних господарствах цінних маток використовують до тих пір, доки від них одержують цінний приплід. У племінних стадах щорічно замінюють близько 30%, а в товарних 40% основного маточного поголів¢я.
Ремонтні матки – це свинки, яких одержують від основних маток переважно у період зимово-весняних опоросів і перевірених за наслідком першого опоросу. У племінних і товарних господарствах за щорічним бракуванням 30-40% основних маток потрібно перевіряти 60-80% ремонтних маток від кількості основних маток для вибору найбільш продуктивних. Молодих свинок відбирають від найбільш продуктивних батьків і вирощують як племінних тварин. У віці дев¢ять-десять місяців після досягнення ними живої маси не менше 130-150 кг (племінні господарства) і 110-120 кг (товарні господарства) їх штучно запліднюють спермою перевірених за якістю нащадків дорослих кнурів. Кращі ремонтні матки повинні мати після першого опоросу до відлучення дев¢ять поросят при 90-95% їх збереженні, молочність не менше 48 кг, масу гнізда у двомісячному віці – не менше 160 кг. Таких перевірених маток переводять в основне стадо, а низькопродуктивних маток після відлучення молодняку відгодовують і реалізують.
Планування парувань та опоросів. Існує дві системи опоросів: сезонна та ритмічна. У період сезонних опоросів основних свиноматок парують восени та навесні, а опороси відбуваються в січні-лютому та липні-серпні. Опороси ремонтних маток проводять навесні, у період між опоросами основних маток.
Сезонні опороси бувають безсистемними і туровими. У першому випадку парування свиноматок і формування груп проводиться безсистемно. У період турових або ущільнених опоросів формують групу маток, які поросяться протягом тижня. Це полегшує догляд за тваринами і сприяє формуванню груп однакових за масою відлучених поросят та підсвинків на відгодівлі.
На комплексах, де основним завданням є максимальне використання приміщень, обладнання, робочої сили й одержання свинини рівномірно протягом року, застосовується ритмічна система відтворення. У таких господарствах поросят одержують однаковими за кількістю групами через короткі та рівномірні проміжки часу – ритми, тривалість яких (1-14 днів та більше) залежить від виробничої програми господарства. Ритмічність у відтворенні забезпечує потокове виробництво продукції.
План штучного запліднення є одним із важливих документів, що визначає основний напрям племінної роботи у будь-якому свинарському господарстві. Передусім він підсумовує результати індивідуального аналізу (бонітування) і забезпечує підбір найкращих тварин для запліднення. Крім того, планом передбачається найбільш доцільний розподіл запліднень і опоросів за місяцями року. Він являє собою основу для розроблення цілого комплексу організаційно-зоотехнічних заходів у відношенні організації праці, годівлі, утримання тварин, забезпеченості їх приміщеннями, підстилкою, пасовищами та ін.
Для проведення контролю за фізіологічним станом маток і своєчасної підготовки їх до запліднення, за сім-десять днів до наміченого строку парування, їх переводять до цеху запліднення й утримують там в індивідуальних станках розміром 2,3 ´ 0,65 м. Між рядами станків є прохід для візуального контакту кнура-пробника з кожною свинкою. Це забезпечує своєчасне виділення свиноматок у стадії статевої охоти для подальшого їх запліднення.
У зв¢язку з безвигульним утриманням на промислових комплексах і відсутністю в раціоні маток соковитих і зелених кормів, для забезпечення плідного осіменіння запланованої кількості тварин використовують гормональну стимуляцію їх статевої функції.
У всіх племінних господарствах, на племфермах комплексів і у племрепродукторах основні та ремонтні свиноматки повинні взимку здійснювати щоденний моціон, а влітку використовувати пасовища. Для стимуляції статевої активності маток на прогулянку разом із ними рекомендується виганяти кнурів-пробників.
Уявлення про інтенсивність використання маток залежно від тривалості підготовки тварин до осіменіння дає аналіз даних, наведених у табл. 32.
32. Інтенсивність використання маток залежно від тривалості підготовки тварин до запліднення
| Показники | Інтенсивність використання маток | ||
| низька | середня | висока | |
| Підготовка до запліднення, днів | > 40 | ||
| Тривалість підсосу, днів | |||
| Тривалість одного циклу використання маток, днів | > 244 | ||
| Можливе число опоросів від однієї матки протягом року | < 1,5 | 1,8 | 2,24 |
| Кількість поросят від однієї матки у рік, голів | 13 і < | 16,0 | 20 і > |
Із наведених даних видно, що при низькій інтенсивності використання маток тривалість кожного циклу відтворення становить 244 і більше днів. Унаслідок цього за рік від кожної матки в середньому одержують тільки 1,5 опороса та вирощують до відлучення не більше 13 поросят. При високій інтенсивності використання тривалість одного циклу відтворення не перевищує 162 дня й від кожної матки за рік одержують більше двох опоросів та вирощують до відлучення 20 і більше поросят.
Штучне запліднення свиноматок багато в чому залежить від техніки виявлення у них охоти, періодичності строків їх осіменіння. Виявлення охоти у свиноматок проводять два рази на добу – вранці та ввечері. Добре запліднення буває при осіменінні маток до початку овуляції, що наступає через 24-36 годин після виявлення ознак охоти. Під впливом осіменіння овуляція прискорюється, проходить дружно. При цьому в яйцепроводах знаходиться значна кількість повноцінних яйцеклітин з високою здатністю до запліднення.
На всіх великих свинарських комплексах маток штучно запліднюють за методом А.В.Квасницького. Холостих маток і ремонтних свинок запліднюють через 10-12 годин після виявлення охоти. Для більшої гарантії через 12 годин усіх маток осіменяють другий раз. Для такої організації штучного запліднення на передових комплексах добиваються 83-85% умовної заплідненості. Після повторного запліднення маток переводять у станки, розміщені в секторі умовно-супоросних маток. Тих свиноматок, що не прийшли в повторну охоту вважають супоросними у першому заплідненні й переводять у свинарник для утримання супоросних свиней. Дальший рух технологічних груп свиноматок проводять з урахуванням строків запліднення.
5.8.6. Годівля свиней
Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 417 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Розрахунок репродуктивних циклів (опоросів) на свинофермі за рік | | | Основною метою сучасного свинарства є збільшення виробництва свинини за умови зниження витрат на її виробництво. |