Перша група (Вправи № 1 -16).

№ 1. Вправи для розвитку тривалості звучання та для вирівнювання голосних. Співати спочатку на одній голосній, найбільш зручній, добавляючи щораз інші, слідкуючи за тим, щоб звук при переході від однієї голосної до іншої не переривався. Слідкувати за близьким формуванням голосної, застосовуючи допоміжні приголосні (М,Н,Д,Л,З);

Не посилювати і не послаблювати звучність, співати звуком однієї сили, не напружуючись. Для початку вправи вибирати звук з найбільш правильним звучанням, (тобто, в примарній зоні). Йти від нього спочатку вниз, а потім вверх. Тривалість вправи не більше октави в зручній ділянці діапазону;

№ 2. Варіант вправи № 1. Також починається з тону, що найбільш правильно звучить. Головне завдання – зберігати правильне інтонування першого тону на обраній голосній при переході до іншого. Виконувати півтонами у висхідній послідовності;

№ 3. Вправа починається зверху на голосну А. Для чіткої атаки верхнього тону, голосну А можна доповнити приголосною. В процесі виконання в низхідній послідовності слідкувати за точним «підстроюванням» тонів, опускаючись до першого, близько і «світло» сформованого звука;

№ 4. Варіант вправи № 3. Ті ж умови. Слідкувати за рівністю звучання і точним підстроюванням верхнього тону;

№ 5. Вправа для закріплення позиції верхнього тону. В першій половині важливо не втратити чітке звучання першого тону в інтервальних ходах і зберегти точну атаку (емісію) звука в процесі виконання решти п’яти низхідних звуків;

№ 6. Вправа застосовується при надто важкому, так званому «посадженому» грудному регістрі у жінок і в’ялому центрі у чоловіків;

№ 7. Вправа застосовується для розвитку голосів з вищеназваними проблемами для зміцнення звучання першого тетрахорду за допомогою допоміжної голосної (чи приголосної). Основна увага стосується збереження високої позиції і однорідності звучання низхідної гами. Для високих голосів рекомендується починати з ДО другої октави, для низьких з ЛЯ, СІ - бемоль першої октави. Цю вправу добре співати зі словами. Дане співзвуччя складів є зручним для формування верхнього тону у баритона;

№ 8. Вправа рекомендована для розвитку правильного резонування голосної А. Починається на голосну І на затриманому диханні і повторюється на голосну А зі збереженням того ж напрямку звуку. Темп помірний;

№ 9. Вправа для розвитку співу легато в помірному темпі. Слідкувати за плавним переходом від 3-го до 4-го тону, з голосною І на голосну А і за збереженням високої позиції звучання при зворотньому ході, рекомендуючи округлювати її, добавляючи голосну О;

№ 10. Вправа на точну «атаку зверху» кожної дуолі. Для більш чіткого звукоутворення можна використовувати приголосні фонеми;

№ 11 і 12. Вправи для відчуття тріольного ритму. Слід легко крещендувати до верхнього тону і дещо послаблювати звучання, йдучи вниз;

№ 13. Вправа для легкої і точної атаки нижніх тонів. Можна починати з допоміжної голосної. Це ж співати і в більш швидкому темпі шістнадцятими;

№ 14. Вправи для зняття напруги і переобтяженого звучання на нижніх і середніх тонах діапазону. Вправа особливо корисна для меццо-сопрано на перехідних звуках грудного регістру (який «ламається»);

№ 15. Вправи для збереження високої позиції звукоутворення і правильного настроювання голосового апарату. Починати на голосну І, прагнучи вверх до голосної А на V ступені. Брати її легко, зберігаючи опору звука, на тому ж диханні, і, не змінюючи позиції настройки голосового апарату, «атакувати зверху» верхній тон і легко «збігти» вниз, зберігаючи позиційний характер звучання. Для закріплення навичок і вироблення необхідного відчуття комфорту та зручності голосоведення повторити двічі (можна й більше). Темп allegretto. Це одна із найулюбленіших студентами вправ для початку уроку;

№ 16. Вправа для розвитку дихання, вироблення широкого плавного голосоведення. Посилювати звучність до кульмінаційної точки (залігованому верхньому тоні), співати якомога повільніше. Цю ж вправу можна співати так званим «важким стаккато» (martellato) при виконанні її на легато.

Дата добавления: 2015-07-19