Друга група (вправи № 17 – 26).

№ 17 – 22. Вправи для вирівнювання діапазону, особливо, при переході в грудний регістр, який різко ламається у меццо-сопрано і в’ялому нижньому регістрі, який не звучить у чоловічих голосів. Слідкувати за збереженням високої позиції верхнього тону протягом всієї вправи;

№ 23, 24. Вправи для розвитку гнучкості і пластичності гортані, навичок рухливості голосу на більш зрілому етапі навчання. Співати світлим звуком, зберігаючи ритмічну чіткість, не форсувати, поступово посилюючи звучність до верхнього тону (фермато) та послаблюючи, йдучи назад. На першій низхідній позиції можна проспівати повільну тріоль, немов би закріплюючись у високому звучанні і потім легко опуститися вниз, не змінюючи напрямку звуку. Корисно легко акцентувати перший звук кожної чверті для більшої чіткості. Темп, по можливості, прискорений;

№ 25, 26. Вправи Глінки для вирівнювання звучання впродовж всього робочого діапазону голосу. Починати легко, прагнучи до половинних нот в кожному такті і до високого тону (октава) в середині вправи. При поверненні вниз слідкувати, щоб звук не «перекодовувався»), а зберігав високу, округлу позицію. При переході до грудного регістру зберігати максимально головне резонування шляхом доповнення голосної О, поступово набуваючи грудного тембру звучання голосу.

При співі в більш швидкому темпі тріолі і квартолі на 2-й чверті вправ добрим технічним матеріалом для підготовки до виконання групетто.

Третя група (вправи №27 – 49)

№ 27 – 28. Спів широкого арпеджіо зверху активізує настройку голосового апарату, м’якого піднебіння для переходу до верхніх тонів. Вправа особливо зручна для великих драматичних голосів. Вправу співати на голосну А, округлену на верхньому тоні;

№ 29. Арпеджіо з розспівуванням верхнього тону. Співати дуже повільно, особливо виспівуючи і «вибудовуючи» всі інтервали;

№ 30. Варіант вправи № 29 з доповненням хроматизмів;

№ 31. Широке арпеджіо знизу вверх стимулює активне стремління до верхнього тону, на якому слід добре закріпитися. У зворотньому ході вправи зберігати головне резонування, поступово додаючи грудне;

№ 32. Вправи для збереження висоти звучання протяжного тону. Опускаючись з допоміжної голосної І на секунду, слідкувати щоб половинна нота зберігала висоту звучання на голосній А, набуваючи ледь заокругленої форми. Темп утримувати повільний, наскільки дозволяє дихання співака;

№ 33, № 34, №35. Для закріплення інтервалів мажорного тризвуччя. Для розвитку гармонічного слуху корисно співати в мінорі або чергувати мажор і мінор. Співати legatо, важким stakkato (martellato); а легким голосам співати гострим stakkato;

№ 36, 37. Вправи на інтервали, які розміщені за ступенями гам. Перший варіант краще співати важким stakkato і більш повільно. Другий варіант - для рухливості голосу, співати гострим stakkato, дуже легко;

№ 38. Вправи для вироблення рівності звучання на великих інтервалах в повільному темпі. При переході на нижній тон застосовувати грудний резонатор, зберігаючи головне звучання, тобто співати на округленому, високо сформованому А. Можна співати на різні голосні фонеми;

№ 39. Видозмінена вправа № 38. При низхідному русі підстроювати звучання гам до позиції верхнього тону. Корисна вправа для всіх голосів. Варіант зі stakkato використовується для легких і рухливих голосів;

№ 40. Мажорний тризвук з використанням динамічних відтінків на штрих stakkato. Перший тон для зібраності та близькості звучання потрібно брати на голосну І і легко переносити на 2-й тріолі на голосну А. Друга тріоль на ріаno і stakkato повинна залишатися в тій же позиції і на тому ж диханні;

№ 41. Більш складний варіант вправи № 40, переважно для легких, високих голосів;

№ 42. Вправи для розвитку верхніх нот діапазону голосу зі збереженням високої позиції звука. Корисно застосовувати при млявому звукоутворенні і, відповідно, слабкому тонусі дихання. Використовуючи допоміжну голосну, дві восьмі брати активним гострим stakkato, формуючи цим високу позицію для останньої чвертної ноти, яку потрібно виконувати гостро, на високій голосній А. На кінцевому кульмінаційному тоні можна внести елементи філірування звука;

№ 43, 44, 45. Варіанти вправи 42 – для колоратурного сопрано;

№ 46. Вправи для формування звука і розвитку дихання. Тризвук співати повільно, на допоміжній голосній, зробити хід на сексту з легким portamento.

Почати верхній тон зверху прикритою голосною А, підсилювати звучання, по можливості, до повного forte, звести на диханні до звучання ріаno і спокійно, восьмими нотами на legatо, повернутися в тоніку, зберігаючи головне резонування. Спочатку філірування вести тільки від ріаno до forte на середньому діапазоні. Темп спокійний і при достатній вспіваності вправи темп сповільнити до дуже широкого lento;

№ 47. Складна вправа для розвитку дихання і динамічних контрастів.

Починати ріаno на затриманому диханні, легким високим звуком legatо. На 3-й чверті зробити легкий акцент, закріплюючи опору звука, перший високий тон взяти mezzo - forte, слідкуючи за головним резонуванням, другий forte, третій, ферматний, - на pianissimo, витримуючи, по можливості, в часі.

У другій музичній фразі повторити ті ж прийоми, останню чверть перед розв’язанням в тоніку можна філірувати. Вправа ця дуже корисна і дає позитивні результати для красивого звуковедення. При наполегливому тренуванні діапазону голосу вправа може розвинути крайні верхні тони;

№ 48. Вправа для закріплення діапазону forte і ріаno. Співати в швидкому темпі, на міцній дихальній опорі;

№ 49. Варіант вправи № 48. Другу фразу проспівати в мінорі для розвитку інтонаційної стійкості. В роботі з колоратурним сопрано після 2-х широких музичних фраз можна повторювати їх stakkato у швидкому темпі.

Четверта група (вправи № 50 – 72)

№ 50,51,52, 53. Вправи використовуються на початкових етапах засвоєння техніки гам. Слід прагнути в пасажах до чвертних доль і добре закріпитися в позиції верхнього тону. Вправи дуже корисні при млявій атаці звуку.

№ 54, 55. Гами великої тривалості вимагають значного об’єму дихання та вміння збалансовувати його ємкість. Тому у вправах в процесі голосотворення основна увага зосереджується на яскравому і виразному, дещо акцентованому, звучанні верхнього тону. Слідкувати за точністю вспівування кожного звука. Темп помірний;

№ 57, 58. Варіанти вправ № 56 для колоратурного сопрано. Співати на одному диханні;

№ 59, 60. Вправи для розвитку рухливості в гамах на всьому діапазоні голосу. Спочатку брати дихання кожні два такти. В міру вспівування вправ і збільшення темпу брати дихання тільки в середині вправи;

№ 61. Вправа для вирівнювання звучання і розвитку рухливості голосу на довгому звукоряді. Співати восьмими в помірному темпі, посилювати звучність при висхідному і зменшувати при низхідному русі.

В міру оволодіння звуковеденням, продовженим диханням, вправи слід ускладнювати: співати forte і повторювати ріаno, а для ліричного і колоратурного сопрано в 4-й раз співати стаккато у швидкому темпі на одному диханні. Рекомендується використовувати вправи на повному діапазоні;

№ 62, 63, 64, 65, 66. Вправи для вироблення техніки виконання мордентів, группетто і інших прикрас. Співати «дрібним планом» і, за можливостями, об’єднувати їх одним диханням. Вправи, в основному, для легких голосів;

№ 67, 68. Вправи для опанування техніки форшлагів. Арпеджіо співати legatо, починаючи з допоміжної голосної або ж А з приголосною М, Д. Для більш активної початкової атаки можна використовувати stakkato. Після ферматної половинної ноти взяти дихання і, легко акцентуючи 32-у, зняти шістнадцяту з точкою. В кінці вправи проспівати легку гаму, посилюючи звучність при висхідному і зменшуючи при низхідному русі;

№ 69, 70, 71, 72. Підготовчі вправи до трелі.

Таким чином, основні завдання вокальних вправ професора Благовидової стосуються: розвитку співочого дихання, вирівнювання регістрового звучання голосу, нейтралізації голосних, розвитку плавного голосоведення (кантилени) та повноцінного діапазону, сили і тембральних фарб голосу, оволодіння широкою динамічною палітрою звука, вокально - технічних навичок, в т. ч. складної вокальної техніки - філірування, мордентів, трелі та ін. виконавських прикрас.

Дата добавления: 2015-07-19