Читайте также:
|
Еврипід (близько 480 до н. е. — 406 до н. е.) — давньогрецький поет-драматург, молодший з трьох великих афінських трагіків поряд із Есхілом та Софоклом. Творчість Еврипіда, який сформувався в роки кризи афінської демократії, розкладу полісної моралі, посилення індивідуалізму, відрізняється різко критичним ставленням до міфології, етичних норм та інших традицій. Це викликало обурення сучасників і, цілком зрозуміло, що навколо нього склалася несприятлива атмосфера (відбита у творах Арістофана), внаслідок чого поет наприкінці життя залишив Афіни. Після нетривалого перебування у фессалійській Магнесії Еврипід поселився в Македонії, де й помер 406 до н. е. Недобрі плітки розповідали і про його смерть: нібито він був розірваний псами, або навіть розтерзаний жінками. Дія трагедії Еврипіда відбувається в Коринфі, перед домом Медеї. Подружжя Ясон і Медея перебувають у скрутному матеріальному й суспільному становищі. Ясон вирішує поправити становище через шлюб з дочкою місцевого царя Креонта. Ясон пояснює Медеї, що цей шлюб вирішить багато проблем і буде на користь їхнім дітям, проте Медея, звичайно, має піти. Медея не може примиритися з таким рішенням Ясона, не може допустити, аби з неї кпинили, як з покинутої дружини.Вона вирішує помститися суперниці й посилає їй через своїх дітей отруєний одяг, дочка Креонта, одягнувши одяг, згорає живцем разом з батьком, який намагався її врятувати. Аби довести свою помсту до кінця, Медея власноруч убиває обох своїх синів від Ясона. У надісланій їй Геліосом крилатій колісниці, запряженій драконами, вона востаннє з'являється над Ясоном, демонструючи свою недосяжність і тріумф помсти. В останньому діалозі Ясона й Медеї Ясон проклинає свою колишню дружину, нагадує їй, що вона стала його дружиною, ціною зради батьківщини та вбивства власного брата. Натомість Медея закидає Ясонові вину в смерті їхніх дітей, оскільки він зруйнував їхню сім'ю, вона пророкує йому страшну смерть. Потім Медея здіймається на колісниці високо в небо, забравши з собою трупи дітей.
Софокл підкреслював,що показував людей такими якими вони повинні бути,а Евріпід зображував їх такими якими вони є.Ці слова свідчать,що творчість Евріпіда сприймалась як антитеза героїчній драмі.Поет-новтаор Евріпід відкидає принципи високої трагедії з її орієнтацією на ідеальних героїв.Його трагедія наближається до побутової драми.Щоправда,Евріпід за традицією будує свої твори на міфологічному сюжеті,проте міфілогічні образи мають у нього побутове забарвлення.
13. Особливості давньогрецької комедії 5 ст. до н. е. Основні теми та мотиви творчості Арістофана (на вибір: «Хмари», «Жаби»)
Арістофа́н— великий старогрецький поет, «батько комедії», найбільш уславлений представник старогрецької комедії,, для якої характерна гостра політична сатира. Єдиний комедіограф, чиї твори дійшли до нас не тільки у фрагментах. Давня комедія остаточно сформувалася як жанр в Аттиці, зокрема в Афінах, у 480 - х роках до н. е. Точні дані про її походження відсутні, тому ця проблема, як і походження трагедії, є досить складною. 1)'Давньогрецька комедія (грец. Αρχαία κωμωδία) — давньогрецький драматичний жанр, за допомогою якого у гостросатиричній, дотепній формі висміювалися людські пороки.2)Слово "комедія" походить від двох коренів:'"kommos"' - "ряжені натовпи людей на підпитку" і '"ode"' - "пісня".Елліни,які так сумували в першій частині свят на честь Діоніса, на другій (веселій) частині цього свята бурхливо раділи,співали, жартували,причащалися вином - дарунком Діоніса, котрий був ще й богом виноробства.В такому збудженому стані вони дозволяли собі різні жарти, зокрема й не зовсім пристойні. Саме тут витоки майбутнього ставлення до трагедії як до "високого" жанру,а до комедії як жанру "низького". Хмари.Головними героями комедії є: старий хлібороб Стрепсіад і відомий філософ Сократ. Стрепсіад мав сина Фідіппіда, який через гени мав пристрасть до аристократичних забавок, таких як кінний спорт (матір'ю Фітіппіда була гоноровита аристократка). Через приналежність сина до дорогих забав сім'я Стрепсіада була в боргах. Аби хоч якось відкрутитися від виплати величезних боргів старий батько вирішує піти на навчання до Сократа і його учнів. Прийшовши до сусіда-мудреця в "думальню", де Сократ навчає молодь, Стрепсіад просить навчити його хитрим промовам і навичкам, які дозволили б не віддавати борги. Невзмозі здолати всі знання отримані в "думальні" Стрепсіадзамість себе відправляє на навчання сина. Вивчившись син допомагає батькові позбутися кредиторів, але незабаром, посперечавшись із ним на гулянці, не лише б'є свого батька, але й намагається довести, що має на це право. Після цього розгніваний Стрепсіад підпалює "думальню" Сократа
На відміну від трагічних поетів Арістофан не порацьовув міфологічних сюжетів,хоча широко виокремлював казкові образи.Дія у творах Арістофана відбувається у двох планах:реалістичному й фантастичному.
Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 747 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Еволюція жанру трагедії у творчості Софокла. Проблема року та свободи людини в трагедії «Едіп-цар». | | | Еллінізм як культурна епоха в історії античного світу. Особливості елліністичної літератури 3-1 ст. до н. е. Александрійська лірика 3 ст. до н. е. |