МЕТА ТА ЗАВДАННЯ

Метою впровадження КМС ОНП є реалізація положень Болонської декларації, інтенсифікація навчального процесу, підвищення мотивації учасників навчально-виховного процесу, підвищення якості підготовки фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників університету на ринку праці.

Основними завданнями КМС ОНП є:

· адаптація принципів ECTS до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців враховуючи швидкозмінні вимоги національного та міжнародного ринку праці;

· забезпечення можливості навчання студента за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, що сформована на основі вимог замовників та побажань студента і сприяє його саморозвитку і підготовці до життя у демократичному суспільстві;

· стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості освіти;

· унормування порядку надання можливості студентові отримати професійні кваліфікації відповідно до ринку праці;

· відхід від традиційної схеми «навчальний семестр – навчальний рік – навчальний курс»;

· раціональний розподіл навчальної дисципліни на модулі, змістовні модулі і перевірка якості засвоєння теоретичного і практичного матеріалу кожного модуля;

· вирішальний вплив оцінювання якості навчання протягом семестру на підсумкову оцінку з навчальної дисципліни;

· стимулювання систематичної самостійної роботи студентів протягом усього семестру і підвищення якості їх знань;

· підвищення об’єктивності оцінювання знань студентів;

· мотивація студентів до навчання та участі у громадському житті;

· виявлення та розвиток творчих здібностей студентів.

Нормативною базою роботи за КМС ОНП є відповідні накази МОНмолодьспорту України Міністерства аграрної політики та продовольства України, Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу, накази і розпорядження ректора університету.

ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

4.1. Графік навчального процесу

4.1.1. Підготовка бакалаврів у ДДАУ триває за напрямами підготовки:

- маркетинг 6.30507 – 4 роки;

- фінанси і кредит 6.030508 – 4 роки;

- облік і аудит 6.030509 – 4 роки;

- менеджмент 6.030601 – 4 роки;

- екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване

природокористування 6.040106 – 4 роки;

- харчові технології та інженерія 6.051701 – 4 роки;

- гідротехніка (водні ресурси) 6.060103 – 4 роки;

- агрономія 6.090101 – 4 роки;

- технологія виробництва і переробки продукції тваринництва –

6.090102 – 4 роки;

- лісове і садово-паркове господарство 6.090103 – 4 роки;

- процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва –

6.100102 – 4 роки;

- ветеринарна медицина 6.110101 - 4 роки.

4.1.2. Підготовка спеціалістів та магістрів за напрямами підготовки триває:

- маркетинг 7.03050701 – 1 рік; 8.03050701 – 1 рік;

- фінанси і кредит (за спеціалізованими програмами) 7.03050801 – 1 рік;

8.03050801 – 1 рік;

- облік і аудит 7.03050901 – 1 рік; 8.03050901 – 1 рік;

- менеджмент організацій і адміністрування (за видами економічної діяльності) 7.03060101 – 1 рік; 8. 03060101 – 1,5 роки;

- технології зберігання і переробки зерна 7.05170101 – 1 рік; 8. 05170101 –

1,5 роки;

- гідромеліорація 7.06010301 – 1 рік; 8. 06010301 – 1,5 роки;

- екологія та охорона навколишнього середовища 7.04010601– 1 рік; 8.04010601– 1,5 роки;

- агрономія 7.09010101 – 1 рік; 8.09010101 – 1,5 роки;

- садово-паркове господарство 7.09010303 – 1 рік;

- технологія виробництва і переробки продукції тваринництва 7.09010201 – 1 рік; 8.09010201 – 1,5 роки;

- процеси, машини та обладнання агропромислових підприємств 7.10010201 – 1 рік; 8.10010201 – 1,5 роки;

- ветеринарна медицина (за видами) 8.11010102 – 1,5 роки.

4.1.3. Навчальний рік триває 12 місяців (52 тижні), розпочинається, як правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, практик, вихідних, святкових і канікулярних днів. Сумарна тривалість канікул за навчальний рік, крім останнього, повинна становити не менше 8 тижнів.

Навчальний курс – завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю, практик та канікул. Визначення тривалості навчального курсу базується на:

- вимогах ECTS щодо отримання студентом не менше 60-ти кредитів щороку;

- максимальному обсязі навчальної роботи протягом навчального тижня у 54 академічні години згідно Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом МОН України від 02.06.1993р. №161;

- відповідності одного кредиту ECTS 36-ти академічним годинам згідно наказу МОН України від 20.10.2004р. №812 (52 тижні на рік – 8 тижнів канікул = 44 тижні; 54 год. (максимальне тижневе навантаження ×44 тижні = 2376 год.; 2376 – 216 (фіз. вих.) = 2160 год.; 2160 год.: 60 кредитів = 36 акад. годин).

Отже, тривалість одного навчального курсу (крім останнього) становить не більше 44 тижнів, включаючи контрольні заходи та практики.

4.1.4. Схема побудови навчального курсу передбачає його розподіл на чверті тривалістю у 10 тижнів кожна (див. додаток А).

4.1.5. Після другої та четвертої чвертей передбачають канікули загальною тривалістю не менше 8 тижнів на рік.

4.1.6. Для кожної чверті аудиторне навантаження планують на 8 тижнів, а розклад занять складають на усі 10 тижнів. У такий спосіб забезпечують можливість проведення заходів модульного контролю без втрат аудиторних годин навчального часу; протягом 9-го тижня проводять останні контрольні заходи, а також аудиторні заняття, що компенсують витрати аудиторного часу на заходи модульного контролю, що відбувались у попередні 8 тижнів.

Останній 10-й тиждень чверті призначений для складання студентами боргів з окремих залікових модулів та іспитів. Студенти, які своєчасно і якісно склали модульний контроль, отримують протягом 10-го тижня короткотермінові канікули.

4.1.7. Графік проведення модульних контрольних заходів визначають робочим планом навчальної дисципліни з урахуванням можливості використання студентами часу, що приділяється на підготовку до їх складання.

4.1.8. Навчальні практики і стажування, як правило, призначають після четвертої чверті за рахунок зменшення тривалості канікул (з 12-ти до 8 тижнів). Якщо тривалість практик більше 4 тижнів, їх планують за рахунок останньої чверті.

4.1.9. Державну атестацію бакалаврів (державні іспити, захист дипломного проекту чи роботи) проводять після виконання програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр».

4.1.10. Терміни і тривалість стажування на виробництві (переддипломна практика і стажування) визначається Навчальним планом на підставі Державного стандарту підготовки фахівців за напрямом підготовки і спеціальністю (ОКХ і ОПП).

Навчальний план

4.2.1. Згідно вимогам ECTS перелік, порядок та обсяг вивчення навчальних дисциплін (курсів) в умовах КМС ОНП визначає Навчальний план, складений на основі вимог Державного стандарту підготовки фахівців із спеціальності (ОКХ і ОПП), а індивідуальний порядок навчання регулює Робочий навчальний план.

4.2.2. Навчальний план – це нормативний документ, який є складовою стандарту ВНЗ з відповідного напряму підготовки (спеціальності) і розробляється науково-методичною радою разом з деканатом напряму підготовки на базі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки (додаток Б). Навчальний план визначає перелік та обсяг нормативних та вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, обсяг і конкретні форми проведення навчальних занять, графік навчального процесу, форми і засоби проведення поточного і підсумкового контролю, а також обсяг часу, передбачений на самостійну роботу. Навчальний план розробляють на весь період реалізації відповідної освітньо-професійної програми підготовки.

Робочий навчальний план – це також нормативний документ, який складається вищим навчальним закладом освіти на поточний навчальний рік і конкретизує Навчальний план за семестрами (див. форму № Н-3.02 затверджену Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 29 березня 2012 року № 384).

4.2.3 Навчальні і Робочі навчальні плани з кожного напряму підготовки та відповідного ОКР розглядають на Вчених радах факультету чи інституту і погоджують з навчальним відділом. Після ухвалення Вченою радою університету їх затверджують ректор або перший проректор – проректор з навчальної роботи, відповідно.

4.2.4. Загальний обсяг підготовки (кількість годин) за навчальним планом протягом кожного навчального року має становити не менше 2160 академічних годин (60 кредитів ECTS); протягом навчання за ОКР «бакалавр» за 4 роки – 8640 академічних годин (240 кредитів ECTS) за 3,5 роки – 7560 академічних годин (210 кредитів ECTS); протягом навчання за ОКР «спеціаліст» та «магістр» за один рік – 2160 академічних годин (60 кредитів ECTS), а за півтора року – 3240 академічних годин (90 кредитів ECTS).

За практики та стажування на виробництві кредити ECTS нараховують, виходячи з нормативу 1,5 кредити за кожний повний тиждень практики.

За виконання випускної роботи (проекту) бакалавра, спеціаліста чи магістра кредити ECTS нараховують, виходячи з нормативу 1,5 кредити за кожний повний тиждень дипломного проектування.

4.2.5. Загальний обсяг часу на вивчення кожної навчальної дисципліни, що входить до навчального плану, має бути не меншим 36 академічних годин (1 кредиту ECTS) і кратним 18 академічним годинам.

4.2.6. Якщо вивчення навчальної дисципліни триває протягом декількох чвертей, то обсяг часу, що припадає на кожну чверть, має бути кратним 18 академічним годинам.

4.2.7. Курсові проекти чи роботи планують в чверті, в якій вивчають дисципліну або наступній чверті в межах одного семестру. При цьому на їх виконання відводиться, як правило, 36 академічних годин (1 кредит ECTS). За час навчання студент повинен виконати 2 - 4 курсові роботи (проекти) з навчальних дисциплін, що є базовими для відповідної спеціальності, а їх конкретна кількість визначається навчальним планом.

Дата добавления: 2015-07-16