Науково-методичне забезпечення навчального процесу

4.5.1. З урахуванням особливостей КМС ОНП науково-методичне забезпечення навчального процесу з кожного напряму (спеціальності) підготовки включає:

- складові галузевої компоненти стандартів вищої освіти; освітньо-кваліфікаційну характеристику (ОКХ), освітньо-професійну програму (ОПП) та засоби діагностики (ЗД);

- варіативні ОКХ, ОПП та ЗД, затверджені як стандарт ДДАУ;

- навчальний план підготовки фахівців;

- науково-методичне забезпечення навчальних дисциплін;

- програми практик і стажування на виробництві;

- комплект методичних матеріалів, що забезпечує проведення державної атестації випускників.

4.5.2. Науково-методичне забезпечення кожної навчальної дисципліни зберігається на відповідній кафедрі, в окремій папці і в мінімальному обсязі включає:

- програму навчальної дисципліни, видану державною установою «Науково-методичний центр інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності вищих навчальних закладів «Агроосвіта»;

- робочу навчальну програму (додаток В);

- конспект лекцій (якщо дисципліна не забезпечена підручниками та навчальними посібниками);

- методичні вказівки до практичних занять та лабораторних робіт (якщо вони передбачені навчальним планом);

- тематику та інструктивно-методичні матеріали до семінарських занять (якщо вони передбачені навчальним планом);

- комплекти модульних індивідуальних завдань та модульних контрольних робіт (якщо вони передбачені програмою дисципліни) в кількості, що дорівнює кількості залікових модулів дисципліни;

- інструктивно-методичні матеріали до курсового проекту (роботи);

- комплект іспитових білетів;

- методичні матеріали для самостійного опрацювання окремих розділів програми дисципліни, що не викладаються на лекціях;

- пакет комплексних контрольних робіт (ККР) або тестових завдань для контролю залишкових знань.

До науково-методичного забезпечення навчальної дисципліни належать також підручники та навчальні посібники, комплекти демонстраційних матеріалів, довідкові матеріали, навчальні фільми тощо, що зберігаються на кафедрі поза папкою науково-методичного забезпечення дисципліни.

4.5.3. Структура, зміст та порядок створення програм навчальних дисциплін регламентовані вимогами державної установи «Науково-методичний центр інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності вищих навчальних закладів «Агроосвіта» Міністерства аграрної політики та продовольства України.

4.5.4. Робочу навчальну програму розробляє лектор на базі програми навчальної дисципліни.

Робочу навчальну програму оновлюють або переробляють в разі внесення змін до програми навчальної дисципліни пов’язаних із змінами в навчальних планах кожні три роки.

Проведення модульних контрольних заходів бажано планувати для кожної академічної групи.

4.5.5. Конспект лекцій з навчальної дисципліни за обсягом повинен відповідати кількості лекційних годин, що передбачено програмою: орієнтовано 3 - 4 друковані сторінки формату А 4 на 1 годину лекції.

4.5.6. Якщо програмою дисципліни передбачено виконання модульного індивідуального завдання, то в папці науково-методичних матеріалів повинен бути пакет індивідуальних завдань що містить: титульний аркуш з зазначенням номера та назви залікового модуля; критерії оцінювання індивідуальних завдань; вихідні дані (тематику) індивідуальних завдань у кількості варіантів, що є достатньою для виконання завдання академічною групою; інструктивно – методичні матеріали щодо виконання індивідуальних завдань.

4.5.7. Якщо програмою дисципліни передбачено проведення модульної контрольної роботи не в тестовій формі, то в папці науково-методичних матеріалів повинен бути пакет матеріалів модульної контрольної роботи, що включає: титульний аркуш із зазначенням номера та назви залікового модуля; критерії оцінювання контрольної роботи; контрольні завдання у кількості варіантів, що є достатньою для виконання контрольної роботи академічною групою.

4.5.8. Якщо програмою дисципліни передбачено проведення модульної контрольної роботи у формі тестування, то в папці науково-методичних матеріалів повинен бути комплект тестових завдань, що включає: титульний аркуш з визначенням номера та назви залікового модуля; критерії оцінювання контрольної роботи; тестові завдання у кількості для проведення тестування у групі (за умови використання комп’ютерної оболонки для тестування наводять лише зразки тестових завдань).

4.5.9. Комплекти екзаменаційних білетів створюють для навчальних дисциплін, для яких іспит передбачений навчальним планом, виходячи з можливості складання іспиту за бажанням студента, і передбачає письмову форму складання іспиту в тестовій чи іншій формі.

4.5.10. Питання на іспит мають охоплювати весь матеріал навчальної дисципліни, а комплект має містити не менше 10 білетів і залежить від загального обсягу часу на вивчення дисципліни.

У разі використання тестової форми іспиту вимоги до комплекту відповідають вимогам п.4.5.8., 4.5.10.

Методичні матеріали для самостійного опрацювання окремих розділів програми дисципліни, що не викладають на лекціях, можуть бути в наявних підручниках (навчальних посібниках) або подаватись окремо на паперових чи електронних носіях.

Якщо матеріал для самостійного опанування міститься в наявних підручниках (навчальних посібниках), посилання на нього мають бути у відповідному розділі робочої програми навчальної дисципліни. При цьому обсяг зазначеного матеріалу повинен відповідати часу, що відведений програмою навчальної дисципліни на цей вид навчальної роботи.

4.5.11. Комплект методичних матеріалів, що забезпечує проведення державної атестації випускників, в залежності від форми проведення атестації передбаченої галузевим стандартом вищої освіти з даного напряму, містить: методичні вказівки щодо виконання випускних кваліфікаційних робіт (дипломних проектів чи робіт бакалаврів, спеціалістів і магістрів); білети державних іспитів або тести і критерії оцінювання.

5. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН СТУДЕНТА

5.1. Загальні положення

5.1.1. Індивідуальний навчальний план студента (далі ІНПС) є робочим документом, що формується на основі навчального плану підготовки фахівця, затвердженого ректором ДДАУ, з метою урахування індивідуальних потреб студента щодо власної фахової підготовки та вимог ринку праці.

5.1.2. ІНПС охоплює весь термін підготовки за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем і формують його щороку на кожне півріччя.

5.1.3. В ІНПС наводять інформацію про перелік та послідовність вивчення навчальних дисциплін відповідно до структурно-логічної схеми підготовки, обсяг навчального навантаження студента, а також результати підсумкового контролю та державної атестації випускника (додаток Д).

5.1.4. Зарахування навчальних дисциплін, включених до ІНПС, здійснюють за результатами підсумкового контролю, рівня підготовленості студента (див. розділ 6).

5.1.5. Студент несе особисту відповідальність за виконання ІНПС.

5.2. Порядок формування ІНПС

5.2.1. ІНПС формують на наступний навчальний рік наприкінці попереднього навчального року. Для студентів першого року навчання відповідно кваліфікаційного рівня ІНПС формують протягом першого тижня навчання.

5.2.2. До ІНПС включають нормативні навчальні дисципліни та навчальні дисципліни за вибором студента (вибіркові дисципліни).

Нормативні навчальні дисципліни забезпечують базову частину вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики певного напрямку (спеціальності). Нормативні навчальні дисципліни є обов’язковими для включення до ІНПС.

Навчальні дисципліни за вибором студента забезпечують виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Їхній вибір студент здійснює з урахуванням власних потреб та інтересів щодо майбутньої фахової підготовки.

До ІНПС можна включати додаткові навчальні дисципліни, що не входять до переліку дисциплін, визначених освітньо-професійною програмою даного напряму (спеціальності).

Такі дисципліни включають до ІНПС за бажанням студента при наявності офіційного документа, виданого установою (вітчизняною або закордонною), що має право на надання послуг з вищої освіти (ліцензію) і підтверджує присвоєння кредитів ECTS з даної навчальної дисципліни.

5.2.3. Формують вибіркову складову ІНПС студент за участю куратора із переліку вибіркових дисциплін (або блоків вибіркових дисциплін), що передбачені навчальним планом.

Навчальні дисципліни, що включені до блоку (пакету), пов’язані між собою змістовно, а послідовність їх вивчення має бути логічною і методично доцільною. Якщо студент у попередньому півріччі обрав для вивчення дисципліну, що за навчальним планом входить до блоку (пакета) навчальних дисциплін, то вивчення інших дисциплін даного блоку стає для нього обов’язковим.

5.2.4. Куратори ECTS за напрямом підготовки (спеціальністю) завчасно (до початку планування навчального процесу на наступний навчальний рік) доводять до відома студентів перелік дисциплін вільного вибору та надають їм для ознайомлення програми цих навчальних дисциплін.

5.2.5. Студенти після ознайомлення з матеріалами щодо вибіркових навчальних дисциплін протягом одного тижня подають декану факультету заяви про бажання включити обрані дисципліни до свого ІНПС.

5.2.6. Декани факультетів разом з кураторами приймають рішення щодо включення обраних студентами дисциплін до їхніх ІНПС і передають відповідну інформацію до навчальної частини для здійснення необхідних організаційних заходів (розрахунку навантаження відповідних кафедр, формування відомостей, складання розкладу занять тощо).

5.3. Порядок ведення ІНПС

5.3.1. Виготовлення бланків ІНПС забезпечує кожний деканат ДДАУ.

5.3.2. Кожному ІНПС надають номер, що співпадає з номером особової справи студента. Індивідуальні дані про студентів вписують до ІНПС працівники деканатів, підписує декан факультету і проректор, а після цього ІНПС видають студентам, які зараховані на навчання.

5.3.3. Студенти протягом першого тижня навчання поточного навчального року вписують під керівництвом куратора ECTS до власних ІНПС інформацію про обов’язкові та вибіркові дисципліни, що заплановані на поточний навчальний рік, після чого план підписують студент і куратор ECTS, затверджує декан і повертають студенту.

5.3.4. Зміни до ІНПС вносять на підставі:

- письмової заяви студента, погодженої куратором та деканом факультету;

- внесення у встановленому порядку змін до діючого навчального плану підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня;

- узгодженого із студентом рішення випускної кафедри або адміністрації ДДАУ.

Зміни до ІНПС можна вносити не пізніше 20 діб після початку занять.

Зміни до відповідного розділу ІНПС вносять працівники деканатів. При цьому до ІНПС вписують інформацію про нову дисципліну та вказують, замість якої вона включена, а в рядку дисциплін, що виключена з ІНПС, роблять запис «Не вивчалась».

5.3.5. Провідні викладачі (лектори) по закінченні вивчення навчальної дисципліни або після парних четвертей (якщо вивчення дисципліни триває) вносять до ІНПС результати підсумкового контролю, що зафіксовані у модульно-заліковій відомості. Якщо студент отримав з дисципліни диференційований залік, а потім за власним бажанням складав з неї іспит, то викладач має внести до ІНПС іспитову оцінку.

5.3.6. Відновлення ІНПС, в разі його втрати, студент здійснює під керівництвом куратора за поданням деканату.

6. СИСТЕМА ДІАГНОСТИКИ ЯКОСТІ НАВЧАННЯ

6.1. Організація модульного контролю

При КМС ОНП важливу роль в оцінюванні успішності студента відіграє модульний контроль.

6.1.1. Кожний заліковий модуль має бути зарахованим. Зарахування залікового модуля відбувається за результатами модульного контролю.

6.1.2. З кожного залікового модуля передбачають один модульний контрольний захід. За результатами модульного контрольного заходу рівень засвоєння студентом навчального матеріалу має бути оцінений за 100-бальною шкалою. Оцінку, що отримав студент за результатами модульного контрольного заходу, є оцінкою залікового модуля.

6.1.3. Загальна кількість модульних контрольних заходів, що мусить скласти студент з окремої навчальної дисциплін, дорівнює кількості залікових модулів (або ECTS - кредитів з огляду на відповідність одного залікового модуля одному кредиту) з цієї дисципліни.

6.1.4. Терміни проведення модульних контрольних заходів визначають відповідним графіком деканати факультетів на підставі діючих робочих навчальних планів.

6.1.5. Студенту зараховують заліковий модуль після складання модульного контрольного заходу за умови виконання усіх видів навчальної роботи з відповідного модуля, що передбачені програмою навчальної дисципліни.

6.1.6. Результати модульного контролю вносять в модульно-залікову відомість обліку успішності, порядок ведення якої визначається цим Положенням (пункти 6.4.2-6.4.9).

6.1.7. В разі, якщо заліковий модуль не зараховано через отримання незадовільної оцінки або через відсутність студента на модульному контрольному заході, студентові дозволяють його здачу (перездачу) на 10-му тижні чверті. Заліковий модуль вважають зарахованим, якщо оцінка з нього дорівнює або перевищує 60 балів за 100-бальною шкалою.

6.1.8. Відсутність студента або незадовільна оцінка на попередньому модулі не є підставою для недопущення його до наступного модуля.

6.1.9. Перездавати зарахований заліковий модуль з метою підвищення на вищу оцінку дозволяється один раз незалежно від форми підсумкового контролю з дисципліни згідно стандарту вищої освіти (або навчального плану). Перездача відбувається на 10-му тижні чверті, в якій проводився модуль.

6.1.10. Модульні контрольні заходи проводять у вигляді модульної контрольної роботи, захисту модульного індивідуального завдання, курсового проекту (роботи) чи звіту з практики.

Модульна робота є контрольним заходом, який студент складає у присутності викладача в навчальній аудиторії, лабораторії, комп’ютерному класі тощо. Модульну контрольну роботу можна проводити у тестовій, або, як виняток, у письмовій формі.

Модульне індивідуальне завдання є різновидом самостійної роботи студента, що виконується за індивідуальною темою (варіантом) і може бути розрахунковими, графічними, розрахунково-графічними, мати вигляд реферату, звіту зі студентської науково-дослідної роботи тощо.

6.1.11. Вид та форму модульних контрольних заходів визначають згідно програми відповідної навчальної дисципліни.

6.2. Підсумковий контроль

Особливістю КМС ОНП є відсутність у навчальному плані виділеного сесійного часу для проведення підсумкового контролю з навчальних дисциплін. Тому підсумковий контроль, як правило, не потребує окремих контрольних заходів, а базується на результатах модульного контролю.

6.2.1. Основною формою підсумкового контролю з усіх навчальних дисциплін є диференційований залік.

6.2.2. Кількість диференційованих заліків з навчальної дисципліни визначають тривалістю її вивчення, що передбачена навчальним планом.

Диференційований залік з навчальної дисципліни проводять:

- по закінченні останньої чверті вивчення дисципліни;

- після кожної парної чверті, якщо дисципліну вивчають протягом кількох чвертей.

6.2.3. Для отримання диференційованого заліку студент має скласти всі залікові модулі відповідної дисципліни, що припадають на півріччя, в якому проводять диференційований залік.

6.2.4. Диференційований залік з дисципліни викладач виставляє у модульно-залікову відомість обліку успішності автоматично за результатами залікових модулів. При цьому не передбачається проведення додаткових контрольних заходів і присутності студента.

6.2.5. Оцінку диференційованого заліку з дисципліни визначають як середнє арифметичне з усіх залікових модулів цієї дисципліни, що припадають на півріччя (чверть) коли передбачений диференційований залік (див. пункт 6.2.3) з округленням до найближчого цілого числа за 100 - бальною шкалою.

6.2.6. Для дисциплін, з яких передбачений модуль на виконання курсового проекту (роботи), оцінку диференційованого заліку визначають без урахування оцінки зазначеного модуля.

Курсовий проект (роботу) оцінюють окремо і результати проставляють у відомість здачі курсових проектів (робіт).

6.2.7. Якщо дисципліна вивчається протягом декількох семестрів (тобто якщо результати залікових модулів проставлені в декількох модульно-залікових відомостях) підсумкова оцінка в Додаток до диплома визначається як середнє арифметичне оцінок усіх залікових модулів цієї дисципліни за винятком оцінки курсового проекту (роботи), якщо він передбачений робочим навчальним планом.

6.2.8. Оцінку диференційованого заліку лектор вносить до модульно-залікової відомості обліку успішності, порядок ведення якої визначений у п.6.4.2-6.4.9 Положення.

6.2.9. Якщо формою підсумкового контролю є іспит, то по закінченні вивчення навчальної дисципліни і виставлення позитивної підсумкової оцінки за результатами модульного контролю, студенту одноразово надають змогу за власним бажанням підвищити підсумкову оцінку з відповідної дисципліни шляхом складання іспиту.

Про свій намір складати іспит з дисципліни студент повинен повідомити лектора до початку 10-го тижня чверті, в якій завершують вивчення дисципліни.

За наявності студентів, які мають намір складати іспит, лектор зобов’язаний провести його продовж 10-го тижня останньої чверті вивчення дисципліни. Складають іспит, як правило, в призначений лектором час, що передбачений для відповідної дисципліни розкладом занять.

6.2.10. Іспит охоплює навчальний матеріал всієї дисципліни, і складається тільки у письмовій формі.

6.2.11. Оцінку за іспит лектор вносить в модульно-залікову відомість обліку успішності, порядок ведення якої визначений у п.6.4.2 Положення.

6.2.12. Оцінку за іспит вважають остаточною і вносять у Додаток до диплома, навіть якщо вона менша за підсумкову оцінку, що визначена за результатами модульного контролю.

6.2.13. У разі отримання на іспиті незадовільної оцінки студенту дозволяють дві додаткові спроби для перездачі: перша – викладачеві, який викладав матеріал і проводив іспит; друга, за умови невдалої першої спроби, – комісії, що створена завідувачем відповідної кафедри. Перездача заборгованості здійснюється за розкладом та процедурою, що визначається завідувачем кафедри, впродовж наступної чверті, а для дисциплін, що вже завершилися – впродовж двох тижнів наступної чверті навчального року.

6.2.14. Перескладання іспиту з метою підвищення отриманої позитивної оцінки не дозволяється.

6.2.15. Письмові екзаменаційні роботи, а також роботи із заходів модульного контролю, зберігаються на кафедрі 1 рік з дня проведення контрольних заходів.

6.2.16. Якщо формою підсумкового контролю є диференційований залік, то по закінченні вивчення навчальної дисципліни підсумкова оцінка виставляється за результатами здач або перездач модулів, що відображені в модульно-заліковій відомості обліку успішності.

6.2.17. Порядок оцінювання практики здійснюється після закінчення практики. Студенти звітують про виконання програми та індивідуальних завдань, як правило, у формі письмового звіту, підписаного і оціненого безпосередньо керівником практики від установи, підприємства. Цей звіт разом із іншими документами (щоденником проходження практики, характеристикою від керівника практики в установі, на підприємстві тощо) подається студентом на рецензування керівнику практики від навчального закладу.

Оцінювання результатів практичного навчання студентів проводиться комісією в останні дні її проходження в установах, на підприємствах або у вищому навчальному закладі впродовж перших десяти днів нового семестру. Студент, якому за рішенням комісії практика не зарахована, відраховується з вищого навчального закладу.

6.3. Шкала оцінювання успішності

6.3.1. Рівень сформованості знань, вмінь та навичок студента з окремих залікових модулів, навчальних дисциплін, практик тощо оцінюють за 100- бальною шкалою, що є внутрішньою шкалою оцінювання в ДДАУ, з подальшим перерахуванням оцінок в національну чотирьохбальну шкалу та шкалу оцінок ECTS.

6.3.2. Перерахунок оцінок за 100-бальною шкалою до національної шкали та шкали ECTS здійснюють згідно табл. 6.1.

Таблиця 6.1.

Відповідність оцінок 100-бальної, національної та європейської шкали

Оцінка за національною 4- бальною шкалою	Оцінка за 100-бальною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS	Пояснення
Відмінно	90-100	A	Відмінно (відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)
Добре	82-89	B	Дуже добре (добре виконання з кількома помилками)
74-81	С	Добре (в загальному правильна робота з певною кількістю значних помилок)
Задовільно	64-73	D	Задовільно (непогано, але зі значною кількістю недоліків)
60-63	E	Достатньо (виконання задовольняє мінімальним критеріям)
Незадовільно	35-59	FX	Незадовільно (потрібно попрацювати перед тим, як перескладати)
1-34	F	Незадовільно (необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс)

6.4. Облікова документація з контролю успішності

6.4.1. Для обліку і документального оформлення результатів модульних та підсумкових контролів використовують:

- модульно-залікову відомість обліку успішності (додаток Ж);

- модульно-заліковий листок (додаток Ж-1);

- аркуш успішності студента (додаток З);

- індивідуальний навчальний план студента (додаток Д);

- додаток до диплома.

6.4.2. Модульно-залікова відомість обліку успішності (далі відомість) розрахована на чверть або семестр залежно від тривалості вивчення дисципліни. Кількість залікових модулів в чверті не повинна перевищувати 2-х і, відповідно, в семестрі – 4-х.

Модульно-залікова відомість обліку успішності (див. додаток Ж) містить: назву навчального закладу; номер відомості; назву факультету; інформацію про навчальний рік і курс навчання; номер чверті (чвертей), на протязі яких діє; шифр навчальної групи; назву навчальної дисципліни; посаду, прізвище та ініціали викладача (викладачів), який здійснював модульний контроль; таблицю оцінок; номери та назви залікових модулів відповідно до робочої програми навчальної дисципліни, вивчення яких припадає на період дії відомості; підпис провідного викладача, який закрив відомість; таблицю відповідності оцінок внутрішньої, національної та ECTS шкали (для довідки).

У таблиці оцінок кожному студентові мають бути проставлені оцінки з усіх залікових модулів, оцінка диференційованого заліку, оцінка за іспит (якщо за індивідуальним бажанням студент складав іспит).

Відомість, перед видачею її лектору, підписує декан факультету із обов’язком зазначенням терміну її дії.

6.4.3. Виготовлення модульно-залікових відомостей обліку успішності забезпечують деканати відповідних факультетів.

6.4.4. Відомість в двох екземплярах видають лектору навчальної дисципліни в деканаті на першому навчальному тижні чверті, з якої починають вивчення дисципліни.

6.4.5. Впродовж чверті (семестру) відомість знаходиться у лектора і подається в деканат в перший день після закінчення семестрового контролю.

6.4.6. Викладач навчальної дисципліни по мірі складання студентами чергових модульних контрольних заходів, результати їх здач і перездач проставляє у Журнал занять, а кінцеві оцінки залікових модулів - у відповідні колонки відомості. Якщо студент був відсутнім на модульному контрольному заході, у відповідну клітинку відомості проставляють «0», що прирівнюється до незадовільної оцінки.

Здача модулів проводиться згідно затвердженого деканатом Графіку проведення модульних контрольних заходів, а перездача – на 10-му тижні чверті. В останній день контрольних заходів чверті, навіть якщо вивчення дисципліни буде тривати до кінця семестру, в офіційну відомість повинні бути виставлені кінцеві результати здачі модулів, запланованих на цю чверть.

6.4.7. Наприкінці 10-го тижня парної чверті (або непарної чверті, якщо вивчення дисципліни закінчується) до колонки «Оцінка диференційованого заліку» проставляють оцінку диференційованого заліку за 100-бальною, національною 4-бальною та ECTS-шкалою. Результати контролю успішності кожного студента засвідчуються підписом лектора навчальної дисципліни.

Оцінку диференційованого заліку визначають за методикою, що визначена у п. 6.2.5 Положення.

Якщо на момент закінчення 10-го тижня чверті студент не з’явився на один чи більшу кількість залікових модулів, оцінку диференційованого заліку для нього не визначають. В цьому випадку у колонці «Оцінка диференційованого заліку» проставляють – «0». Цей запис за відсутності поважної причини прирівнюється деканом факультету до незадовільної оцінки.

6.4.8. У випадку, коли студент по закінченні вивчення дисципліни за власним бажанням складав іспит, оцінку за нього лектор проставляє до колонки «Оцінка за іспит» модульно-залікової відомості за 100-бальною, національною та ECTS-шкалою. Якщо ж студент згоден з оцінкою диференційованого заліку, лектор проставляє в колонці «Оцінка за іспит» риску. Результати контролю успішності кожного студента засвідчуються підписом лектора навчальної дисципліни.

6.4.9. Після заповнення відомості вона має бути оформлена лектором до закінчення терміну її дії. Дата закриття відомості враховується стипендіальною комісією факультету для призначення стипендії. Закриту відомість лектор передає до деканату не пізніше 10-ї години понеділка, що настає після 10-го тижня чверті.

6.4.10. Після закриття модульно-залікової відомості обліку успішності подальші спроби здачі (перездачі) модульних контрольних заходів студенти здійснюють з дозволу декана факультету, для чого студентові в 2-х екземплярах (для деканату та для кафедри) оформлюється персональний модульно-заліковий листок (див. додаток Ж-1).

6.4.11. В модульно-заліковий листок секретар деканату вписує усі наявні на момент видачі модульні оцінки за винятком тих, що підлягають перездачі.

6.4.12. Викладач, на ім’я якого виписаний модульно-заліковий листок, проставляє до нього за 100-бальною шкалою результати здачі (перездачі) модулів і, за умови їх позитивного результату, виставляє підсумкову оцінку диференційованого заліку з навчальної дисципліни.

6.4.13. Перший екземпляр модульно-залікового листка викладач повертає в деканат в день здачі (перездачі) останнього модуля. Передача листка через студента заборонена. Другий екземпляр модульно-залікового листка зберігається на кафедрі, разом із основною відомістю обліку успішності з певної дисципліни.

6.4.14. Аркуш успішності студента (додаток З) призначений для первинного обліку результатів контролю знань студентів, яким з поважної причини за письмовим розпорядженням деканату дозволено індивідуальне складання контрольних заході. Оформлюється деканатом в 2-х екземплярах і видається студентові під розпис. Після складання контрольних заходів один екземпляр аркуша успішності викладач повертає в деканат, а другий зберігається на кафедрі, разом із основною відомістю обліку успішності з певної дисципліни.

Результати семестрового контролю, виставлені до аркушу успішності, враховуються стипендіальною комісією для нарахування стипендії.

6.4.15. До індивідуального навчального плану студента лектором або викладачем, який проводив оцінку знань студента, вносяться оцінки курсових проектів (робіт), диференційованих заліків або оцінки за іспит, що засвідчуються його власним підписом (див. розд.5. Положення). Модульні оцінки до індивідуального навчального плану не вносять.

6.4.16. Навчальна картка студента (додаток К) містить інформацію, яка визначена наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 29 березня 2012 року № 384 (форма № Н-2.04).

6.4.17. Додаток до диплома про вищу освіту повинен містити інформацію, що визначається відповідними нормативними актами МОН молодь спорту України.

6.4.18. У додаток до диплома вносять підсумкові оцінки з усіх нормативних, вибіркових та додаткових навчальних дисциплін, а також з курсових проектів (робіт) та практик, що були зараховані студенту під час отримання вищої освіти в базовому та інших навчальних закладах.

Підсумкові оцінки визначають відповідно до вимог п.п. 6.2.7. та 6.2.12. Положення.

---

Дата добавления: 2015-07-16