Основні методи прогнозування політичної модернізації

Прогноз — науково обґрунтоване судження про можливі стани певних явищ, процесів у майбутньому, альтернативні шляхи і тер­міни їх реалізації.

Політичне прогнозування — здійснення спеціальних наукових досліджень політичних процесів, явищ, подій, внаслідок чого на основі відомих даних про минуле і актуальний стан виробляють уявлення про можливий їх розвиток у майбутньому.

Метод «Дельфі». Один із найефективніших експертних методів, умовами реалізації якого є анонімність експертів, використання результатів попереднього туру опитувань, наявність статистичної характеристики групової відповіді.

Анонімне опитування групи експертів здійснюють письмово у кілька турів; при цьому експерти не контакту­ють між собою, а лише дають змогу ознайомитися із систе­матизованими результатами попереднього туру. Кількість опитувань (від двох до чотирьох) залежить від зведення по­ляризованих оцінок до мінімуму. Якщо експерти досяга­ють згоди з принципових питань у другому турі, опитуван­ня припиняють. Точність і надійність результатів експер­тизи залежить від того, наскільки якісно підібрано групу експертів. За технологією «Дельфі» прогноз може бути от­риманий шляхом інтуїтивних роздумів компетентних лю­дей. Важливо, щоб кожен експерт при формулюванні сво­їх прогнозів був захищений від впливу інших осіб.

Побудова сценаріїв. Сценарне планування вперше було використано на початку 60-х років XX ст. Використання методу сценаріїв пов'язане з необхідні­стю аналізу політичних ситуацій, які розвиваються за кількома траєкторіями. Сценарій — спосіб встановлення логічної послідовності подій з метою визначення альтерна­тив розвитку великих систем (міжнародних відносин, на­ціональної економіки, сфери політики, соціальних відно­син та ін.). Складання сценарію допомагає пізнати небез­пеки і можливості, зумовлені реалізацією конкретного політичного рішення, а також імовірний розвиток перед­бачуваної ситуації, альтернативні її варіанти, поведінку дійових осіб на кожній стадії сприяння, випередження чи запобігання процесу. Кожен сценарій має бути детальною історією можливого майбутнього. Ступінь деталізації за­лежить від важливості проекту.

У підготовці сценаріїв використовують аналітичні мате­ріали. Написання їх передбачає визначення часового інтер­валу формулювання подій, словесне тлумачення їх сутності, а також кількісне оцінювання. Оскільки сценарій описує не реальну, а вірогідну ситуацію, він найчастіше передбачає вибір одного з кількох прогнозованих варіантів розвитку подій. Такий вибір може бути однозначним, альтернатив­ним і компромісним (на основі поєднання позитивних ас­пектів близьких або альтернативних варіантів, які допома­гають знайти оптимальний вихід із ситуації, альтернативне розв'язання якої загрожує існуванню цілого).

Одним із різновидів сценарного методу є зворотне прог­нозування — формулювання на початковій стадії різнома­нітних варіантів бажаного майбутнього, вироблення для кожного варіанта вірогідних сценаріїв, спрямованих від майбутнього до сьогодення, а на завершальній — відбір тільки сценаріїв, позбавлених нереалістичних елементів.

Розроблення сценарію може мати різні цілі: оцінюван­ня політичної обстановки, визначення можливих варіан­тів і напрямів її розвитку, наслідків прийняття політичних рішень у різних політичних ситуаціях. Сценарії у сфе­рі політичного прогнозування допомагають передбачити ймовірні ситуації, особливо конфліктні, підготувати і спланувати альтернативні рішення.

Дата добавления: 2015-07-16