Розділ І. Понятгя про систему контролю знань, умінь та навичок студентів.

Вступ

Виховання і навчання підростаючого покоління, підготовка його до дорослого життя завжди були одним із основних завдань спільноти. Проблема контролю за навчальною діяльністю студентів не нова, і педагогічний досвід накопичений у цій області багатий і різнобічний.

Добре поставлений контроль дозволяє педагогу не тільки правильно оцінити рівень засвоєння студентами досліджуваного матеріалу, але і побачити свої власні удачі і промахи.

Контроль знань студентів є складовою частиною процесу навчання. По визначенню контроль це співвідношення досягнутих результатів із запланованими цілями навчання. Деякі педагоги всіх навчальних закладів традиційно підходять до організації контролю, використовують його в основному заради показників досягнутого. Перевірка знань студентів повинна давати відомості не тільки про правильність чи неправильності кінцевого результату виконаної діяльності, але і про неї саму: чи відповідає форма дій даному етапу засвоєння.

Відсутня систематичність у навчальній роботі і як наслідок низькі знання, а з ними і низький рівень професійної підготовки молодих спеціалістів аграрного сектору країни.

Потрібно створити таку атмосферу, щоб студент обов'язково працював систематично, щоб рівень його знань контролювався регулярно па всіх етапах умінь та навичок студентів.

Розділ І. Понятгя про систему контролю знань, умінь та навичок студентів.

1.1. Суть поняття «контроль»

Контроль знань відіграє значну роль в управлінні навчальним процесом, але, для досягнення цієї мети, різні види та форми контролю раціонально розподіляються протягом усього періоду навчання. Будь-який вид та форма контролю, якщо про дату його проведення студент знає заздалегідь, стимулює навчальну роботу впродовж короткого часу, що безпосередньо передує контролю. Через це вкрай важливо, щоб контроль був не разовою акцією, а безперервною системою різноманітних видів та форм, що супроводжують студента весь період навчання.

Одним з напрямів реформування навчального процесу вищої школи є правильна побудова психолого-педагогічних та методичних засад діагностування навчальних досягнень студентів.

Існують різні бачення у трактуванні поняття "контроль". Па думку Ю. Бабанського контроль - це діяльність, яка здійснюється з метою отримання і фіксування інформації про результати дидактичної взаємодії учня і вчителя та зіставлення отриманих результатів з визначеною метою, і у випадку виявлення слабких місць її ході протікання навчального процесу, застосувати оперативні заходи для його корегування і регулювання, тобто інших форм, методів і засобів Слід зазначити, що ефективність контролю визначається його організацією, забезпеченістю технічними засобами, методами та формами, які застосовуються при цьому. До організації контролю висувається ряд вимог, зокрема:

— Визначення мети контролю знань, умінь та навичок, тобто контроль повинен бути підпорядкований поставленим цілям навчання.

— Встановлення конкретних, об'єктивних результатів контролю знань. Загальна мета контролю конкретизується через принципи його організації. Показниками ж результату контролю є знання, вміння, навички, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

— Використання методів об'єктивного аналізу і оцінювання отриманих результатів контролю.

Контроль, результатом якого є певна оцінка, має бути:

• систематичним - організованим за чітким планом, спиратися па обґрунтовану систему і проводитися регулярно;

• освітнім - має сприяти глибшому засвоєнню об'єктами навчального матеріалу опануванню практичних умінь і навичок, їх систематизації, узагальненню та закріпленню;

• діагностичним - допомагає аргументованому визначенню стану успішності об'єктів навчання, порівняння засвоєння ними знань, умінь і павичок з вимогами державних стандартів освіти;

• виховним (стимулюючим) - контроль привчає студентів до систематичної роботи, дисциплінує, сприяє формуванню відповідальності, активності, самостійності та мотивації навчально-пізнавальної та професійної діяльності;

• розвиваючим -- процес контролю сприяє розвитку у студентів пізнавальної сфери, фізичних та морально-психічних якостей;

• керованим - визначення конкретного рівня та успішності опанування студентами професійних знань, умінь та навичок дає можливість своєчасно вжити необхідних заходів для подолання і усування недоліків, внесення своєчасних коректив і доповнень;

• оцінюючим - результатом контролю є, зазвичай, певна оцінка, яка сприяє об'єктивному визначенню рівня професійних знань, умінь і навичок;

• всебічним - повинен охоплювати всі аспекти організації та забезпечення дидактичного процесу, глибину, міцність, дієвість і гнучкість професійних знань, умінь і навичок;

• об'єктивним, неупередженим - відповідати об'єктивній дійсності організації та проведення дидактичного процесу, реальному етапу успішності студентів;

• відкритим, гласним - передбачає проведення відкритих випробувань усіх студентів за одними і тими ж критеріями та показниками.

Система навчання у вищій школі - багатогранний процес, який складається з цілого ряду взаємопов'язаних елементів. Серед них важливе місце посідає контроль знань, тобто організація зворотного, зв'язку як засобу управління навчально-виховним процесом. Показники контролю знань студентів є єдиною основою для судження про результати навчання, а отже для вирішення таких важливих питань, як переведення на наступний курс, призначення стипендії, випуск з вузу і видача диплома. Дані про результати контролю знань студентів слугують основними показниками, за якими оцінюється робота не тільки окремих студентів і викладачів, але і цілих академічних груп, курсів, факультетів і вузів у цілому.

Перевірка і оцінка знань студентів за правильної їх організації слугують не тільки цілям контролю, але і цілям навчання, вони завжди певною мірою залежать від педагогічної майстерності викладача, є навчальними і не можуть бути іншими.

Важливу роль у поповненні і удосконаленні знань відіграє процес підготовки студентів до заліків і екзаменів, заліку з контрольної роботи і захисту курсових робіт. При цьому ґрунтовно перероблюється весь фактичний матеріал даної науки, а не тільки якоїсь її частини. Підготовка до відповіді, викладення відповіді па папері, усні відповіді на поставлені викладачем запитання завжди пов'язані з напруженою розумовою діяльністю студента: зміст відповіді має бути старанно продуманим, необхідні знання для нього уважно відібрані, щоб викладач міг їх виміряти за різними параметрами, у тій чи іншій формі виражені.

Перевірка знань тісно пов'язана з відтворенням і повторенням раніше вивченого, а це завжди ефективно допомагає їх удосконаленню.

Акт перевірки і оцінки знань - перший і самий важливий вид громадської оцінки студента. Результати його індивідуальних зусиль з опанування знань у цьому випадку стають предметом громадської думки і оцінки, що завжди глибоко торкає емоційну сферу особистості. Тому перевірка і оцінка знань завжди являють собою хвилюючий момент у житті студента і залишають глибокий слід у його психіці. Діючи на моральний стан студента, правильно поставлена перевірка і оцінка є потужним засобом виробки суспільне цінних якостей особистості: чесного ставлення до праці, почуття відповідальності за результати своєї навчальної праці і дисципліну праці, волю, характер. Контроль знань є важливим засобом організації систематичної повсякденної роботи студентів щодо засвоєння знань.

Набуті у процесі вивчення того чи іншого предмета знання студентові можуть здаватись правильними і досить повними, хоча насправді, об'єктивно, вони далеко не відповідають вимогам, які ставляться. І тільки внаслідок перевірки і оцінки студент визнає, що він знає і чого не знає або знає недостатньо, що йому треба зробити для покращання якості знань.

Контроль знань студентів має багаті можливості розвитку особистості студента, формування пізнавальних здібностей і засвоєння прийомів розумової діяльності. Процес контролю знань ефективно сприяє розвитку таких важливих якостей особистості, як самостійність мислення, багата і стійка пам'ять, виразна мова і т.д.

Процес перевірки і оцінки знань студентів і його результати дуже важливі для самого викладача, для його подальшої роботи, оскільки у процесі контролю викладач одночасно оцінює свою методику викладання і зміст лекцій, семінарів і практичних занять.

Контроль знань студентів - невід'ємна і важлива частина процесу навчання, відповідальний етап на шляху від незнання до знання, від неповного знання до більш точного і більш повного.

Кожному викладачеві необхідно напрацювати таку систему контролю знань, щоб у цілому вона найкращим чином слугувала виконанню всіх його функцій.

Керуючи процесом навчання, викладач повинен не тільки повідомляти студентам певну інформацію або організовувати сприйняття цієї інформації з інших джерел, але і повинен одночасно мати вичерпні відомості про те, як виконується ця робота, яка кількість і якість засвоюваних знань. І чим повніше будуть ці відомості, тим більше студентів буде охоплено ними, чим достатніший і своєчасний контроль, тим кваліфікованіше викладач зможе керувати процесом засвоєння, тим більше буде можливостей зробити навчання керованим. Здійснення принципу зворотного зв'язку є важливою умовою підвищення якості підготовки спеціалістів.

Дата добавления: 2015-07-16