Функції контролю, і педагогічні вимоги до контролю

До основних функцій контролю слід віднести:

1. Контролююча.

Для здійснення цілеспрямованого керування процесом навчання і вивчення ефективності методів і способів навчання необхідний оперативний зворотний зв'язок.

2. Навчальна.

Перевірка сприяє глибшому засвоєнню програмного матеріалу, здійснюються систематизація та закріплення знань. Перевірка є корисною для всієї студентської групи. Слухаючи відповідь товариша, студенти звіряють із нею свої знання, ставлять запитання, доповнюють її, що сприяє поглибленню і систематизації їх знань;

3. Виховна.

Контроль привчає студентів до систематичності роботи, дисципліни, сприяє формуванню відповідальності, активності, самостійності, допомагає розібратись у собі. Рівночасно контроль дає поштовх розвиткові негативних рис особистості. Ось чому засобами контролю слід користуватися майстерно, тактовно, морально.

4. Розвиваюча.

У процесі виконання завдань студенти самостійно роблять висновки, узагальнення, застосовують знання у змінених або нових ситуаціях, вчаться вирізняти головне, відтворювати інформацію. Розвивається логічне мислення студентів, зокрема вміння аналізувати і синтезувати, порівнювати й узагальнювати, абстрагуватися і конкретизувати, класифікувати та систематизувати, а також мовлення, пам'ять, уява, увага;

5. Стимулююча.

Схвалення успіхів сприяє розвитку в молодої людини мотивів до навчання;

6. Оцінювальна.

Об'єктивна оцінка знань, умінь і навичок сприяє кращому навчанню;

Контроль має враховувати наявність розвитку студента. Якщо вимоги зависокі - розвиток гальмується. Занижені вимоги також гальмують розвиток, бо вони не активізують розумової діяльності.

Педагогічні вимоги до контролю

1. Об 'єктивність перевірки та оцінки. Для цього необхідно вилучити можливість суб'єктивних помилок і суджень. Не повинно бути ні надмірної суворості до студента, ні лібералізму, ні симпатії чи антипатії.

2. Індивідуальний характер контролю.

Необхідно враховувати знання кожного окремого студента, його до-сягнення й труднощі роботи, що дозволяє виявляти фактичний стан знань, умінь студента, а також характер індивідуальної допомоги, яку слід йому надати.

3. Систематичніть, регулярність контролю (але не ритмічність!),

4. Гласність контролю.

5. Всебічність перевірки, яка має охоплювати всі розділи програми, щоб не перекривати позитивною оцінкою з одного розділу програми незадовільну оцінку з іншого, бо це веде до прогалин у знаннях студентів

6. Диференційованість перевірки, котра передбачає врахування специфіки програмного матеріалу, предмета, індивідуальних особливостей студентів.

7. Етичність ставлення до студента, повага до нього.

Дата добавления: 2015-07-16